ий переворот (перехід від В«століття параВ» до В«століття електрикиВ»). На базі двигунів внутрішнього згоряння були створені корсетні засоби транспорту (автомобілі та літаки). Почалося швидкий розвиток хімічної промисловості і безлічі високоефективних технологій у різних галузях. Стало множитися кількість гігантських заводів і господарських об'єднань, на яких зосереджувалися всі зростаючі маси робітників. p align="justify"> Для періоду XIX - початку XX століття (промислова революція і електротехнічний переворот) характерна поява розпорядчого права власності. Власник став віддалятися від виробництва і надавати свій бізнес у розпорядження іншій особі, Правда, подібне розпорядження було умовно і власник був активно залучений в дію виробничого процесу [19, с. 126]. p align="justify"> Вивчимо фрагменти історії Росії. У 1917 р. в Росії після соціалістичної революції (або перевороту) була проголошена мета: заміна капіталізму соціалізмом. Істота концепції державного соціалізму виражалося такими положеннями:
держава усуспільнює всі засоби виробництва;
всі працездатні громадяни працюють за наймом у держави;
з боку суспільства і держави встановлюється найсуворіший контроль над працею і споживанням кожного громадянина.
У відповідності з цими установками в Росії була проведена націоналізація (одержавлення, усуспільнення) великої промисловості, банків, залізниць, установ науки, освіти, охорони здоров'я, культури та ін У найбільшій мірі одержавлення народного господарства було проведено під час громадянської війни (1918-1921)-в період військового комунізму. Держава взяла під свій контроль все народне господарство. Воно ліквідувало приватнокапіталістичну власність: були націоналізовані навіть такі капіталістичні підприємства, де був всього один найманий працівник. Росія не мала тих досягнень цивілізації, які в той час були в країнах Заходу:
Відставання від західних економічних систем в технічному відношенні виражалося в тому, що Росія, в основному перебувала на доіндустріальної стадії виробництва, і їй ще належало здійснити перехід в індустріальну стадію.
Затримка в організаційно-економічному і соціально-економічному розвитку виявилася в тому, що в первинним та основним сфері економіки (сільському господарстві) переважали дрібні і роздроблені селянські господарства, що базувалися на общинному землекористуванні.
Велика була дистанція від передових держав і в культурному відношенні: майже поголовна неграмотність, що, безумовно, (хоч і опосередковано) позначалося на розвитку відносин власності (та й взагалі будь-яких правових взаємин).
В умовах нової економічної політики (НЕП) (1921-1930рр.) проявилися такі тенденції, характерні для розвитку багатоукладної економіки: дрібні-товаровиробники і капіталістичні підприємці отримали певну свободу господарсь...