підніжжя гори Машук Мартинов вбив Лермонтова. Тіло поета було спочатку поховано в П'ятигорську, а в 1842 році за наполяганням бабусі Е.А. Арсеньевой перепоховано в могильному склепі в Тарханов. br/>
3.3 Гоголь Микола Васильович (1809 - 1852)
Життєвий і творчий шлях
Повну своє прізвище Гоголь-Яновський, що дісталася від батьків, дрібнопомісних українських дворян, Гоголь скоротив до першої частини. Народився письменник у містечку Великі Сорочинці Миргородського повіту Полтавської губернії. Дитинство його пройшло в маєтку батька Василівка-Яновщина. Навчається Гоголь спочатку в Полтавському училищі, в 1821 - 1828 роках - у Гімназії вищих наук у м. Ніжині. p align="justify"> Першу свою поему В«Ганс КюхельгартенВ» Гоголь видає в Петербурзі в 1829 році, куди переїжджає після закінчення Ніжинської гімназії, а після її провалу скуповує на останні гроші всі примірники і спалює їх. Так, вже з перших кроків у літературі у Гоголя з'являється пристрасть спалювати власні твори. У 1831 і 1832 роках виходять дві частини збірника повістей Гоголя В«Вечори на хуторі поблизу ДиканькиВ» (В«Сорочинський ярмарокВ», В«Вечір напередодні Івана КупалаВ», В«Майська ніч. Або УтопленаВ», В«Пропала грамота В»,В« Ніч перед Різдвом В»,В« Страшна помста В»,В« Іван Федорович Шпонька і його тіточка, В«Зачароване місцеВ»). Гумористичні повісті В«ВечорівВ» містять багатий український фольклор, завдяки якому створені комічні і романтико-фантастичні образи і ситуації. Публікація збірника відразу принесла Гоголю славу комічного письменника.
У 1835 році Гоголь отримує місце ад'юнкт-професора в Петербурзькому університеті і читає лекції з історії середніх століть. Нові збірки повістей В«МиргородВ» (1835) (В«Старосвітські поміщикиВ», В«Тарас БульбаВ», «³й В»,В« Повість про те, як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем В») і В« Арабески В» span> (1835) (В«Невський проспектВ», В«Записки божевільногоВ», В«ПортретВ») свідчать про поворот письменника до реалізму, але реалізму особливому - фантастичного.
Новаторською була і драматургія Гоголя: комедії В«РевізорВ» (1835) і В«ОдруженняВ» (1841) збагатили новим змістом російський театр. В«РевізорВ» написаний на сюжет забавною історії, розказаної Гоголю Пушкіним, про те, як провінційні чиновники прийняли за ревізора Хлестакова, В«пустейшего людиниВ». Комедія мала величезний успіх у публіки і породила величезну кількість відгуків - від самих р...