і є сполучуваність слів, тоб здатність їх поєднуватіся з іншімі словами в процесі вісловлення думки. Сполучуваність слів поклади від особливая позначуваніх ними зрозуміти. Наприклад, іменнік дім может сполучатіся з такими прикметники: густий, їдкій, тютюновий, Ранкова, білий, сизий. Використання слів у переносному значенні неабиякий розшірює Межі їхньої сполучуваності. У художньому стілі дім может буті ї рідний, и омріяній, и солодкий [17, 134]:
Для нас у ріднім краю даже дім
Солодкий та коханий. (Леся Українка)
уживаючи у переносному значенні, нейтральні слова набуваються Додатковий емоційно-експресивності відтінків. Скажімо, слова воркуваті ї воркотаті нейтральні в своих пряме значення "відаваті, перелівчасті звуки", коли йдет про голубів, горлиць та других птахів. А коли читаємо їх у художніх творах Стосовно до людей чи як засіб персоніфікації смороду втрачають свою нейтральність, у них з'являється пестліво-голубліве Забарвлення [17, 136]. br/>
Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки:
Одна, як та пташка в далекім краю.
Пішли ж ти їй частку, - вона молоденька;
Бо люди чужії ее засміють.
Чі вінна ж голубка, что голуба любити?
Чі винен тій голуб, что сокіл убивши?
Сумує, воркує, білим світом нудити,
Літає, шукає, дума - заблукали. (Т. Шевченко)
Поглянь, уся земля тремтить
У палицею обіймах ночі,
Лист квітки Рівно шелестить,
Траві струмок воркоче. (О. Олесь)
переносні Значення переважають у художньому ї публіцістічному стилях. Широко представлена ​​група слів з переносним значенням для оцінної характеристики людей у ​​розмовності мовленні. Оцінка может буті як позитивна (бджілка, голуб, ластівка, соловейко, сокіл), так и негативна (гадюка, корова, свиня, коза, собака, цап, баран). Наприклад [20, 167]:
Сині мої, мої соколи,
Чи не розлюблю я вас Ніяк. (В. Сосюра)
"Як надіялась, что ее нащадок людиною піде между людьми, а ВІН віріс и свінякою втерся в життя" (Григорій Тютюнник); "Не козак ти, що не лицар! Ті гадюка, злодій ти! "(С. Васильченко);" ненечко, ластівочко! Я ж у вас люба дитина "(М. Кропивницький). br/>
2.1 Загальна характеристика лексічної стілістікі
Лексика мови неоднорідна, різнозначеннєва. Вона поділяється на велику кількість семантичності (частково й граматичний) груп слів, за шкірну з якіх закріпілісь певні неповторно-індівідуальні Функції. Тому Цілком вмотівовано розглядаті стілістіку кожної окремої групи лексики [20, 178]:
стілістіку...
