и значною мірою заснована на тому, що словниковий склад мови розпадається на два протилежних стилістичних пласта (шару) - слова розмовні і слова книжкові, і тому лексична синонімія по праву заслуговує найпильнішої уваги стиліста. Володіння синонімічних багатств рідної мови - необхідна умова мовної культури людини. І саме з культурою мовлення тісно пов'язане поняття В«практична стилістикаВ». p align="justify"> Цей термін зустрічається у В. В. Виноградова, Г. О. Винокура, К. І. Билінского та інших дослідників проблем стилістики. Використовується він і в зарубіжній науці, причому, як і у нас, підкреслюється прикладний характер цієї дисципліни. p align="justify"> У практичній стилістиці, де величезну роль грає лексична і граматична синонімія, в якості норми виступає В«сукупність найбільш придатних (" правильних ",В« улюблених В») для обслуговування суспільства засобів мови, що складається як результат добору мовних елементів (лексичних, вимовних, морфологічних, синтаксичних) з числа співіснуючих, наявних, утворюваних знову чи видобутих з пасивного запасу минулого в процесі соціальної, в широкому сенсі, оцінки цих елементів В». p align="justify"> Так, Г.О. Винокур писав: В«Завдання стилістики <...> полягає в тому, щоб навчити членів даної соціальної середовища активно-доцільному поводження з мовним каноном, препарувати лінгвістичну традицію в такому відношенні, яке дозволило б мовцем активно користуватися всіма елементами, укладеними в її широких рамках, в залежності від конкретної соціальної та побутової обстановки, від мети, яка передбачається за кожним даними актом індивідуальної говоріння В».
І не випадково у зміст практичної стилістики входить вивчення синонімії мовних засобів. Вибір стилістично забарвлених слів, фразеологічних зворотів, окремих форм і конструкцій повинен проводитися з урахуванням їх більш-менш міцною закрепленности за функціональними стилями. p align="justify"> І саме проблемам синонімії відводиться центральне місце у стилістиці в цілому і в практичній стилістиці зокрема. Підставою для цього є та обставина, що В«розвиненою літературна мова являє собою досить складну систему більш-менш синонімічних засобів вираження, так чи інакше співвіднесених один з однимВ». Природно тому, що В«до стилістики завжди відноситься вивчення диференційно-смислових і експресивних відтінків співвідносних, паралельних або синонімічних висловівВ». Положення В«стилістика починається там, де є можливість виборуВ» повністю застосовно до практичної стилістиці. p align="justify"> Однак, як уже говорилося вище, в лінгвістиці немає єдності поглядів з питань лексичної синонімії, є істотні розбіжності в оцінці поняття синтаксичної синонімії.
Для практичної стилістики в цьому розділі її змісту важливі деякі загальні положення.
. У мові, як правило, немає абсолютних синонімів, тобто елементів, що не відрізняються один від іншого ні значенням, ні стилістичної або експресивни...
