мовірності уявити собі послідовний хід хімічної еволюції від простих вуглецевих з'єднань до високополімерних речовинам, з яких утворилися ті В«організовані елементиВ» або примітивні організми, залишки яких ми виявляємо у відкладеннях земної кори.
На цьому етапі розвитку матерії і стався на нашій планеті перехід від хімічної еволюції до біологічної, коли з гомогенного розчину органічних речовин відокремилися індивідуальні цілісні системи - пробіонти, а потім і первинні живі істоти.
Ми можемо скласти уявлення про цей перехід шляхом зіставлення сучасних даних порівняльної біохімії з лабораторними модельними дослідами.
В
Висновок.
Зародження життя - Точка відліку для розвитку всього живого світу на Землі. Саме в цей момент почали функціонувати фундаментальні закони існування живих організмів, які з ходом поступального розвитку життя ставали тільки більш багаторівневими і диференційованими. Не зрозумівши суті цих базисних законів, ми позбавляємо себе можливості осмислити цілий ряд найважливіших аспектів у еволюційної біології, цитології, мікробіології, екології, вчення про біосферу і інших науках, включаючи медицину і валеологію. Можна сказати, що розуміння причини і механізму виникнення первинних живих форм є тим ключем, який полегшить проникнення в таємниці існування рослин, тварин і людини, і допоможе знайти оптимальні підходи до їх гармонійному, або органічному, співіснування. Саме тому В«оріджінологіяВ» - наука про виникнення життя, повинна зайняти гідне місце в ряду інших наук.
Крім пізнавального аспекту, оріджінологія має найважливіше практичне значення. У Нині на планеті швидкими темпами розвиваються глобальні зміни, пов'язані, насамперед з погіршенням стану екосистем і здоров'я населення планети. Багато вчених сходяться на думці, що головним резервом, на який людство може спиратися у своєму подальшому існуванні, є системний ресурс біосфери. Іншим резервом, є системний ресурс самого людини, її величезні потенційні можливості, які можуть розгортатися у важких ситуаціях. У рішенні обох цих проблем можуть бути використані знання, накопичені вченими в ході досліджень, присвячених виникненню життя на Землі.
Порівнюючи перші теорії, висунуті кілька десятиліть тому Опаріним, Холдейном і Берналом - першопрохідцями в цій галузі досліджень, - з положеннями, досягнутими до теперішнього часу, ми бачимо, як з набору слабко обгрунтованих фактами гіпотез, виросла сучасна теорія, як незмірно збільшилися наші знання. Ми знаємо тепер слабкі місця вихідних гіпотетичних побудов. На багатьох прикладах ми зрозуміли, які з цих побудов треба відкинути, які заслуговують збереження. В результаті відпали багато неясності, ми змогли точніше уявити собі, як виникло життя.
Навіть нині, не чекаючи нових відкриттів, які, безсумнівно, з'являться в майбутньому, ми з високим ступенем вір оятності можемо стверджувати, що життя розвинулася природним шляхом з якоїсь преджізні, що складалася з В«органічнихВ» сполук, створених у результаті неорганічних процесів .. ця теорія добре узгоджується з великим числом перевірених наукових фактів і спостережень, отриманих фахівцями в самих різних природничих науках. У цьому її перевага перед більш ранніми гіпотезами, в яких було чимало протиріч і нісенітниць, тим більше якщо включати до їх числа постулати про неземне, а то й надприродне походження життя. Зараз ці постулати визнаються не тільки недостовірними, але і просто зайвими, наука їх відкидає. Життя на Землі могло виникнути природним шляхом, і, судячи з відомим фактам, саме так вона і виникла.
Список літератури
1. Камшилов М. М . Еволюція біосфери. М.: В«НаукаВ», 1974. 57-69, 87, 90-91, 94-96, 117-120, 240с. p> 2. Колясніков Ю. А. До таємниць світобудови. Магадан: ПСНЦ ДВО РАН, 1997. 225 с. p> 3. Компаніченко В. Н. Виникнення життя в глибинах гідротермальних систем. Хабаровськ, 1996, 24-38, 98-100с. p> 4. Калвін В . Хімічна еволюція. М.: В«НаукаВ», 1971 - 10-14, 25-33, 45-49, 58-60 с.; p> 5. Опарін А . І. Матерія - Життя - Інтелект. М.: В«НаукаВ», 1977, 5-6, 96-117 с. p> 6. Найдиш В. М. Концепції сучасного природознавства: Учеб. посібник. - М.: Гардаріки, 2000. - 115-124с. p> 7. Мотильова Л. С., Скоробогатов В.А., Сударіков А.М. Концепції сучасного природознавства: Підручник для вузів - СПб.: Видавництво Союз, 2000. - 228-237с