хвороб. Відповідно, безрозсудною хоробрістю було б їм противитися. Для педіатра ж нападати на те, що його годує, - все одно, що священику заперечувати непогрішність папи римського.
Знаючи про це, я лише можу сподіватися, що моя точка зору буде вислухана неупереджено. Багато чого з того, що суспільству вселили про імунізацію, попросту неправда. Відносно щеплень у мене не просто погане передчуття. Якби на те була моя воля, я б порадив відмовитися від усіх дитячих щеплень. Але я не можу цього зробити: у половині штатів батьків позбавили права на такий вибір. Педіатри, а не політики успішно лобіюють закони, через які батьки змушені погоджуватися на вакцинацію. Адже без цього дітей не приймуть до школи.
Однак навіть у таких штатах можна спробувати переконати педіатра видалити компонент кашлюку з щеплення АКДС. Це щеплення, найбільш небезпечна з усіх, є предметом безперервних дебатів. Багато лікарів, лише зачувши про неї, починають нервувати, побоюючись судових позовів. І правильно роблять, бо недавно в Чикаго батьки дитини, постраждалого від щеплення проти коклюшу, отримали 5,5 мільйона доларів компенсації. Якщо подібні страхи відвідують педіатрів, батькам треба використовувати це в своїх інтересах, так як на карту поставлено здоров'я їх дітей.
Хоча я робив дітям щеплення в ранні роки своєї практики, я став непохитним противником масової вакцинації через незліченні небезпек, з нею пов'язаних. Ця тема настільки складна і обширна, що заслуговує цілої книги. Тому я лише коротко перелічу свої заперечення проти того фанатичного завзяття, з яким педіатри наосліп вводять чужорідні білки в організм дитини, не відаючи про шкоду, яку можуть принести.
Мене турбує, коротенько, наступне.
Немає переконливих наукових доказів того, що зникнення деяких дитячих захворювань відбулося завдяки саме масовим щепленням. Дійсно, певні дитячі хвороби, які були колись широко поширеними, пішли на спад або зникли з появою щеплень. Ніхто не знає, чому це відбулося. Причиною, зокрема, може бути поліпшення умов життя. Якщо причиною зменшення числа хвороб або їх зникнення в США була масова вакцинація, то, дозвольте запитати, чому вони в той же час зникли в Європі, де вона не проводилась?
Прийнято вважати, що вакцина Солка зупинила епідемії поліомієліту, від яких страждали американські діти в 1940-1950-х роках. Якщо це так, то чому ці епідемії припинилися й у Європі, де поліовакцина використовувалася не настільки широко? Доречно запитати, чому вірусна вакцина Себіна досі призначається дітям, у той час як Джонас Солк, піонер поліомієлітної вакцини, вказував, що вона відповідальна за більшість виявлених випадків поліомієліту? Продовжуючи нав'язувати цю вакцину, медики ведуть себе ірраціонально, зайвий раз підтверджуючи мою точку зору про те, що лікарі постійно повторюють свої помилки. Їх вперте небажання розлучитися з поліомієлітної вакциною в точності відтворює історію з щепленнями проти натуральної віспи. Три десятиліття після зникнення цього захворювання вони залишалися єдиною причиною смертей, пов'язаних з віспою.
Над цим варто подумати! Тридцять років діти вмирали від щеплення проти хвороби, якої вже не існувало!
3. Кожна щеплення несе в собі значний ризик. Існують численні протипоказання, що роблять щеплення небезпечними для дитини. Батьки часом і не підо...
