lign="justify">. (Черкеси)
Він готовий був цілий день тлумачити з брудним узденей про паскудної коні і іржавої гвинтівці, і дуже любить присвячувати інших у таїнства азіатських звичаїв. lt; ... gt; З ним бували різні казуси предивні, тільки послухайте. Коли новачок купує за зброю або кінь у його приятелів узденей, він тільки нишком посміхається. (Кавказец).
узденей його відстали, - це було в сутінки, - він їхав задумливо кроком, як раптом Казбич, ніби кішка, пірнув з-за куща, стриб ззаду його на коня, ударом кинджала звалив його додолу, схопив поводи - і був такий; деякі уздени все це бачили з пагорба: вони кинулися наздоганяти, тільки не наздогнали. (Герой нашого часу).
Частотність вживання цього терміну досить висока, значення його трактується так: «1. Незакрепощённий селянин - общинник у феодальному Дагестані; слуга, прислужник князя, феодала; 2. Особа дворянського звання, походження у феодальній Кабарде, Адигеї »[ССРЛЯ 1950-1965: т. 16, 199-200]. Спираючись на контекст «кавказці» ми можемо зрозуміти, що тут узденей - слуга, прислужник. В інших прикладах з точністю ми не можемо стверджувати, хоча, спираючись на те, що це цитати з творів одного автора, ми робимо висновок, що в решті прикладах М.Ю. Лермонтов говорить про слуг.
Слово паша однозначне, в ССРЛЯ зафіксовано таке значення: «титул вищих військових і цивільних сановників в колишній султанської Туреччини, в Єгипті та деяких інших мусульманських країнах; особа, що носить цей титул; тур. »[ССРЛЯ 1950-1965: т. 8, 170]:
«Іди з нами до великого паші ,- закричали вони, - або ти відповідаєш головою. «Я людина вольний, мандрівник з міста Тіфліза.- Говорить Ашик - Кериб: хочу піду, хочу ні ... lt; ... gt; Паша , начальствовашій в Яссах, про те дізнався ... lt; ... gt; У цей час жив в Халаф паша , великий мисливець до песельніков; багатьох до нього приводили - жоден йому не сподобався; його чауші змучилися, бігаючи по місту ... (Ашик - Кериб).
Бути може, за стіною Кавказу
сховав від твоїх пашів ,
Від їх всевидющого ока,
Від їх всечуюче вух. (Прощай, немита Росія ...)
зустріли словами чауші (чауш) означає «суддівський служитель в Туреччині; тюрк. »[ССРЛЯ 1950-1965: т. 17, 399].
Часто М.Ю. Лермонтов вживає екзотизму не тільки в самих творах, але і в їх заголовках. Наприклад, слова хаджі, абрек , бий, Ашик, керіб :
Молчанье горде зберігаючи,
Хаджі йому не подивувався:
Поглянувши на шашку, на коня, -
І швидко в гори віддалився. ( Хаджі - Абрек).
Н.Н. Манвелов розповідає, що в рік «виробництва в офіцери» (1834) Лермонтов представив поему «Хаджі - Абрек» викладачеві словесності В.Т. Плаксіну, який, прочитавши «Хаджі - Абрека», тут же на кафедрі урочисто вимовив: «Вітаю майбутнього поета Росії» [Манвелов 1989: 186]. Це - перша поема Лермонтова, що з'явилася в пресі. Про історію публікації «Хаджі - Абрека» розповідає родич і друг поета А.П. Шан - Гірей: «З нами жив у той час далекий родич і товариш Мішеля по школі, Микола Дмитрович Юр'єв, який після марних старань умовити Мішеля друкувати свої вірші, передав тихенько від нього поему« Хаджі - Абрек »Сеньківське, і вона, до нашого чималого подиву ... з'явилася надруковані в «Бібліотеці для читання». Лермонтов був розлютований: на щастя, поему ніхто не вилаяв, навпаки, вона мала деякий успіх ... »[Шан - Гірей 1989: 42-43]. Лермонтов міг чути розповідь про загибель відомого чеченського наїзника Бей - Булата Тамазова від своїх родичів, які приїздили з Кавказу, або від юнкерів-кавказців, синів Шамхал Тарковського [Андроников 1954: 19-20]. Бей - Булат (він користувався великою популярністю на Кавказі) став «кровником» кумицкого князя Салат - Гірея, убивши його батька. Через десять років, в 1831 році Бей - Булат загинув від руки Салат - Гірея, прострелив йому серце і розрубав голову »[Джаубаева 2010: 112].
Назвавши ім'...
