- мовленнєвої діяльності) з іншими представниками національної спільноти. Сучасним дослідникам цікавий не людина взагалі, а людина в мові. Справа в тому, що мова - єдиний засіб, здатний допомогти проникнути в приховану від сфери ментальність, бо він визначає приховану сферу членування світу в тій чи іншій культурі. Він розповідає про людину такі речі, про які сама людина і не здогадується.
У розумінні явища мовна картина світу має місце також значення феномену стереотип. Сам феномен стереотип розглядається не тільки в роботах лінгвістів, а й соціологів, етнографів, когнитологией, психологів, етнопсіхолінгвістов (У. Ліппман, І.С. Кон, Ю.Д. Апресян, Ю.А. Сорокін, В.А. Рижков, Ю.Є. Прохоров, В.В. Червоних, П.Н. Шихирев, А.В. Міхєєв, СМ. Толстая, Є. Бартмінскій, А.К. Байбурин, С.Г. Батигін, СВ. Силинская та ін. ).
Представники кожної з названих наук виділяють в стереотипі ті його властивості, які вони помічають з позицій своїй галузі дослідження, а тому виділяються соціальні стереотипи, стереотипи спілкування, ментальні стереотипи, культурні стереотипи, етнокультурні стереотипи і т.д. Наприклад, соціальні стереотипи проявляють себе як стереотипи мислення і поведінки особистості. Етнокультурні стереотипи - це узагальнене уявлення про типові риси, що характеризують який-небудь народ. Німецька акуратність, російський авось, китайські церемонії,
африканський темперамент, запальність італійців, упертість фінів,
повільність естонців, польська галантність стереотипні уявлення про цілий народ, які поширюються на кожного його представника.
Стереотип визначається як схематичний, стандартизований образ або уявлення про соціальне явище чи об'єкті, зазвичай стереотипи, емоційно забарвлені і володіють стійкістю. Висловлює звичне ставлення людини до якогось явища, що склалося під впливом соціальних умов і попереднього досвіду.
Слова стереотип, стереотипний мають негативне забарвлення і в російській, і в українській, і в англійській мові, так як визначаються через слово шаблонний, у свою чергу визначається як, побитий, позбавлений оригінальності та виразності. Це не цілком справедливо по відношенню до слова стереотип взагалі, а в контексті проблем міжкультурної комунікації - особливо. При всьому своєму схематизмі і узагальненості стереотипні уявлення про інші народи та інших культурах підготовляють до зіткнення з чужою культурою, послабляють удар, знижують культурний шок. Стереотипи дозволяють людині скласти уявлення про світ у цілому, вийти за рамки свого вузького соціального, географічного й політичного світу [Сорокін, 1998: 78-84].
Вперше поняття стереотипу використав У.Липпман ще в 1922 р, який вважав, що це впорядковані, схематичні детерміновані культурою картинки світу в голові людини, які економлять його зусилля при сприйнятті складних об'єктів світу. При такому розумінні стереотипу виділяються дві його важливі риси - детермінованість культурою і бути засобом економії трудових зусиль, і відповідно, мовних засобів.
Якщо алгоритми розв'язання математичних задач економлять мислення людини, то стереотипи економлять саму особистість [Маслова, 2001: 208].
У когнітивній лінгвістиці і етнолінгвістики термін стереотип відноситься до змістовної сторони мови і культури, тобто розуміється як ментальний (розумовий) стереотип, який корелює з наївною картиною світу. Таке розуміння стереотипу зустрічається в роботах Є. Бартмінского і його школи; мовна картина світу і мовний стереотип відносяться у нього як частина і ціле, при цьому мовний стереотип розуміється як судження або кілька суджень, які стосуються певного об'єкту позамовних світу, суб'єктивно детерміноване уявлення предмета, в якому співіснують описові та оціночні ознаки і яке є результатом тлумачення дійсності в рамках соціально вироблених пізнавальних моделей. В.А.Маслова ж вважає мовним стереотипом не тільки судження або кілька суджень, але й будь-яке стійке вираз, що складається з декількох слів, наприклад, стійке порівняння, кліше і т.д .: особа кавказької національності, сивий як лунь, новий росіянин. Вживання таких стереотипів полегшує і спрощує спілкування, заощаджуючи сили комунікантів.
Ю.А. Сорокін визначає стереотип як певний процес і результат спілкування (поведінки) згідно певним семиотическим моделям, список яких є закритим в силу тих чи інших семіотики-технічних принципів, прийнятих в деякому соціумі. При цьому семіотична модель реалізується на соціальному, соціально-психологічному рівнях (стандарт) або на мовному, соціально-психологічному рівнях (норма). Стандарт і норма існують у двох видах: як штамп (надлишково експлікований складний знак) або як кліше (недостатньо експлікований складний знак) [Сорокін, 1998: 78-84].
Існують автостереотипи, що відоб...
