ного страхування населення від безробіття [14].
Головними цілями політики доходів є зростання реального рівня всіх видів грошових доходів населення та забезпечення ефективної підтримки соціально вразливих категорій громадян.
Політика держави в галузі доходів буде спрямована на:
- підвищення рівня реальних наявних грошових доходів населення, у тому числі реальної заробітної плати як основного джерела їх формування та важливого стимулу активізації трудової діяльності;
- подальший розвиток і оптимізацію державної системи адресної соціальної допомоги.
Поступальний зростання заробітної плати буде забезпечений шляхом:
- надання широких прав суб'єктам господарювання у виборі форм і систем заробітної плати;
- встановлення прямої залежності підвищення заробітної плати від показників ефективності виробництва, якості та продуктивності праці;
- створення економічних передумов для легалізації всіх трудових доходів;
- зростання доходів від самозайнятості та підприємницької діяльності.
Державна політика буде спрямована на створення умов і можливості працездатним громадянам заробляти кошти для задоволення своїх потреб і забезпечити гідний рівень життя для себе і своєї сім'ї з опорою на власні сили. Вона буде формуватися з урахуванням того, що благополуччя громадян повинно залежати від їхнього особистого трудового внеску, кваліфікації та підприємливості [14].
Діючі економічні інститути і механізми державного регулювання забезпечили економічний прогрес і соціальну стабільність в країні.
У майбутньому п'ятилітті передбачається перехід від економіки директив до економіки інновацій, заснованої на ділову ініціативу, особистої зацікавленості у створенні та повсюдному впровадженні нових технологій і виробництв.
Основною метою модернізації економічних інститутів і механізмів державного регулювання є створення стимулів для економічного зростання на основі лібералізації умов економічної діяльності суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, формування сприятливого бізнес-клімату, переходу від адміністративних методів регулювання до використання ринкових стимулів.
Поступове зниження ролі держави в прямому управлінні діяльністю організацій потребують зміни системи мотивації діяльності цих організацій, створення реальної зацікавленості в підвищенні ефективності виробництва і максимізації прибутку.
Будуть сформовані сприятливі умови для діяльності юридичних осіб усіх форм власності та індивідуальних підприємців на основі:
- спрощення і забезпечення стабільності законодавства, що регулює підприємницьку діяльність;
- усунення зайвих адміністративних бар'єрів, особливо у сфері податкового адміністрування, контрольно-наглядової діяльності;
- використання різних схем приватизації з метою підвищення ефективності виробництва, у тому числі на основі залучення інвестицій в економіку країни;
- підвищення доступності кредитно-фінансових ресурсів і розвитку всіх сегментів фінансового ринку;
- забезпечення стабільності валютного ринку і підвищення стійкості грошової системи;
- формування повноцінного конкурентного середовища та механізмів державно-приватного партнерства;
- гармонізації національного законодавства з міжнародними нормами і правилами з метою подальшого інтегрування Білорусі у світову економіку [14].
2.2 Ризики державного регулювання в Республіці Білорусь
Державне регулювання - один з найважливіших факторів, що визначають характеристики середовища діяльності підприємств. Підприємства планують свою діяльність з урахуванням напрямів і методів здійснення регулювання, які визначаються особливостями існуючої економічної системи. У практиці управління ринковою економікою застосовуються, в основному, економічні методи державного регулювання з пріоритетом грошової політики і відносно розвиненими механізмами саморегулювання.
В економіках перехідного типу державне втручання в господарський механізм зазвичай глибше. Регулювання, переважно, здійснюється адміністративними методами, які базуються на силі державної влади і містять у собі міри заборони, дозволи і примуса. До адміністративних заходів можна віднести регулювання цін, державне планування і перерозподіл, організацію державного контролю та системи інформації.
У ряді випадків адміністративні та економічні методи настільки тісно взаємопов'язані, що між ними важко провести гран...