я громадського сектору, сприяло зростанню продуктивності і значного підвищення реальної заробітної плати. Цей процес підтримав цінову стабільність і зміцнив купівельну спроможність австралійських родин. Цінова стабільність і реформа фінансового ринку зробили доступними для частногo сектора кредити під відносно низький відсоток, що розширило як індивідуальне споживання, так і приватні інвестиції. Споживчі витрати також стимулювалися доходами на капітал, оскільки зростали ціни на нерухомість і акції, які пішли вгору після зниження ставок відсотка в 1995 році.
Цілий ряд факторів знижуюче впливав на курс австралійського долара. Однак зберігається низький рівень інфляції дозволяє економіці пристосовуватися до зниження валютного курсу, не приносячи в жертву середньострокові цільові інфляційні рівні. Стабілізувалися експортні ціни в австралійських доларах, покращилася міжнародна цінова конкурентоспроможність Австралії, що дозволило переорієнтувати експортні потоки в процвітаючі регіони світу, зокрема в США і Європу. Девальвація також забезпечує підтримку секторам, конкуруючим з імпортом, обмежуючи зворотну дію глобального зниження економічної активності. Негативний ефект, що надається девальвацією на баланс поточних рахунків, був стриманий зрослими урядовими накопиченнями. Вдала макроекономічна позиція Австралії в період азіатської кризи була значною мірою забезпечена поєднанням розширювальної монетарної політики влади і прийнятих фіскальних обмежень.
Друга половина успіху. Однак макроекономічна інфраструктура - це лише половина австралійського успіху. Мікроекономічні реформи значно полегшили роботу на макрорівні. Суть реформ тут полягає в спробах розширити конкуренцію, заохотити інноваційну діяльність і стимулювати зростання продуктивності в цілому ряді секторів економіки. Найбільш важливі напрямки мікроекономічних реформ включають в себе: дерегуляцію сектора телекомунікацій при частковій приватизації монополіста (компанії В«ТелстраВ»); конкурентний тиск на цілий ряд перш захищених секторів; реформу відносин на робочому місці; корпоратизацію і в деяких випадках приватизацію державних підприємств; реформи фінансового сектору та корпоративного законодавства; відмова від деяких неефективних податків, зниження рівня індивідуального прибуткового оподаткування, реформу фіскальних відносин між федеральним урядом і штатами, скорочення податків на приріст капіталу і зниження корпоративного оподаткування на 30%. Важливим чинником зростання продуктивності є нові технології. Очевидно, що простого використання комп'ютерів та інформаційних технологій недостатньо. Йдеться про здатність сприймати інновації по всьому спектру питань - від впровадження нових методів виробництва до оволодіння новими комерційними можливостями. У цілому Австралії вдалося створити атмосферу відкритості і сприйнятливості до інновацій, що, у свою чергу, також позначилося на економічному зростанні.
У місцевій економічній літературі дуже популярний с...