ництва суб'єктів ринку і механізм регулювання суспільного виробництва.
Конкуренція - суспільна форма зіткнення суб'єктів ринкового господарства в процесі реалізації їх індивідуальних економічних інтересів.
За допомогою конкуренції відбувається розподіл не тільки факторів виробництва, а й доходів відповідно до внеском і ефективністю діяльності господарюючих суб'єктів. Ефективне використання ресурсів дозволяє виробникам отримувати високі доходи, при неефективному використанні ресурсів вони несуть збитки і можуть бути витіснені з ринку. p align="justify"> Конкуренція виступає потужним чинником концентрації виробництва, характер її залежить від розвиненості і ступеня монополізації виробництва.
Монополії - великі господарські об'єднання, контролюючі галузі та ринки за рахунок високого ступеня концентрації виробництва і капіталу і встановлення монопольних цін, і вилучення монопольних прибутків.
Монополізм - це виняткове становище одного з господарюючих суб'єктів, що дає можливість диктувати свою волю іншим суб'єктам, регулювати виробництво даного виду продукції і встановлювати панування на ринку.
Особливістю сучасної монополії є те, що її виникнення пов'язане з рядом негативних наслідків для економіки країни: недовиробництво, завищені ціни, неефективне виробництво. Ще більш небезпечно те, що монополія повністю блокує механізми саморегуляції ринку. Наслідки цього для економіки країни - самі руйнують. Збільшуються витрати виробництва в інших галузях, розростаються неплатежі, паралізуються міжрегіональні зв'язки. Самостійно ринок не в силах вирішити цю проблему. У цих умовах поліпшити ситуацію може лише держава, що проводить свідому антимонопольну політику. p align="justify"> Відсутність конкурентного середовища робить неефективним використання ринкових механізмів у регулюванні діяльності монополій. У силу специфічного положення монополій в економіці Росії єдиною силою, здатною їм протистояти є держава. Тому, державна політика, яка ставить межі і визначальна правила їх поведінки на ринку, повинна бути націлена на посилення регулюючої ролі держави, зокрема в області тарифної політики (наприклад, на організацію цінової конкуренції між різними видами енергоносіїв), обмеження неконтрольованої приватної монополії державною монополією, зміна напрямку рентних доходів на користь держави, а також на узгодження дій федеральних і регіональних рішень. Недостатньо чітке розмежування прав і відповідальності федеральних органів влади та місцевих адміністрацій з регулювання природних монополій призводить до цінових диспропорцій на послуги їх галузей між регіонами, до розриву міжрегіональних зв'язків. За відсутності скоординованої політики федеральної влади і регіонів і високої диференціації цін і тарифів між окремими споживачами діяльність ряду регіонів країни в єдиному економічному просторі ускладнюєт...