чисельності персоналу та затвердженої схеми посадових окладів; витрати на виробниче споживання енергії; амортизація обладнання та ліній зв'язку; використовувані матеріали: поточний ремонт технічних засобів; накладні витрати.
Собівартість продукції після впровадження АСУ, тис. руб.,
В
де С А ПП - Інші виробничі витрати. p> Загальну економію від зниження собівартості визначають наступним чином. Знаходять витрати на 1 крб. продукції до і після впровадження АСУ C 1 і С 2 відповідно: З 1 = C/A 1 і С 2 = С А /А 2 , де С і С А - собівартість продукції до і після створення АСУ. Тоді загальна економія
(С 1 - З 2 ) А 2 /100. br/>
Витрати на створення АСУ До А К визначають як суму наступних видів витрат: До А П - виробничі витрати; До А про - Витрати на обладнання та будівельно-монтажні роботи для АСУ; О”О А про - Зміна величини оборотних коштів (різниця обсягів оборотних засобів до та після впровадження АСУ); До А Л - залишкова вартість ліквідованого устаткування, будівель, споруд, використання яких неможливо, за вирахуванням До А В , використовуваних в АСУ або на інших ділянках.
Передвиробничий витрати на окрему підсистему або комплекс завдань визначаються відповідно з договором на розробку АСУ або за чинною кошторисної вартості науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт.
Залишкову вартість вивільняється і ліквідовуваного обладнання, будівель, споруд визначають як різницю
В
де К А п.ст - Первісна вартість; Т ЕКС - тривалість експлуатації діючого виробничого устаткування, будівель, споруд; Н а - Річна норма амортизації на повне відновлення, тис. грн./Рік. p> За даними про зниження собівартості і додаткових капітальних вкладеннях визначають основні показники ефективності АСУ: річний приріст прибутку або річну економію П А , ефективність витрат Е Р і термін окупності Т.