для розвитку всього чудесного і надприродного. При падінні язичництва, жерці, колишні головними хранителями містичних таємниць, вигнані і зганьблені, рознесли свої знання з усіх світу.
А адже в їх віданні були, якщо можна так назвати, наукові знання древніх слов'ян. Наприклад, звідки до нас прийшли рецепти народної медицини? Хіба ми не знаємо, що: В«Хто споті ізопьет, і від того хвороба пройде-овечьяго молока ложку, да жовчі ведмежою з горохове зерно, та стерши випити на тще серце уквасів двічі В»;
або від зубної болю: В«Змія живу добути, вийняти з неї жовч живі; а буде змія жива без жовчі з того мазаті, і в тому годину жерви (черв'яки) пропадуть В». [Забилін М. Російський народ. Його звичаї, обряди, перекази, забобони і. М-1989р. с.417, 418]
А звідки взявся домовик? Завжди ж люди вірили в те, що хтось охороняє їх житла. Домовик - це душа хати, покровитель будівлі та що в ньому людей.
Міфи про його походження існували всілякі. Ось, наприклад, як у Воронезькій губернії, звучав розповідь про появу будинкових, переплітаючись з біблійним сказанням: В«Бог при стовпотворінні Вавілонському покарав народ, дерзнув проникнути в таємницю його величі, змішанням мов, а головних з них позбавивши способу і подоби свого, визначив на вічної часи сторожити води, ліси, гори і пр. Хто в момент покарання перебував у будинку, зробився - домовиком. В»[Забилін М. Російський народ. Його звичаї, обряди, перекази, забобони і. М-1989р. с. 245]
За іншими легендам, домовик народжувався з душ дерев, зрубаних і використовуваних для будівництва. У будинкових були й дружини і дітлахи: стало бути, домовик для нового житла міг з'явитися на світ і В«природним шляхомВ».
Якщо не поважаючи, скривдити чимось душу хати, маленький господар буде будувати всякі капості, поки не повинишься. Втім, він і сам іноді розпустувавшись, переходив кордону дозволеного. У цьому випадку його потрібно було присоромити: В«Що ж ти, дідусь-суседушка, кішку об землю кидаєш! Яке без кішки господарство? В»p> Можливо, такі вмовляння зможуть подіяти і на сучасного барабашку, або по-німецьки, В«Галасливий духВ» - полтергейст. І тоді в будинку будуть спокій і благополуччя. [Семенова М. Ми-слов'яни! З-П-1997р. с. 54, 55]
А тепер про хліб. Кожному доводилося чути слова про те, що хліб - усьому голова. Це непросто від того, що дуже багато праці пішов на приготування хліба, але ж справа ще в тому, що тепер мало хто пам'ятає про глибокі міфологічних коренях, які мають наші погляди на хліб.
В образотворчому мистецтві стародавніх культур засіяне поле зображувалося тим же знаком, що і вагітна жінка. Цей знак (ромб, розділений на чотири частини, в кожній з яких - крапка) дожив до наших часів в традиційних вишивках на одязі. З цього випливає, що хліб був для слов'ян священним даром. Заборонялося, між іншим, бити по столу кулаком: стіл - Божа долоня!
А щоб зварити найпростішу кашу, потрібно забезпе...