тобто звільнення культури 
 під впливу релігії. 
 
 3.4.3 МИСТЕЦТВО 
 
 Паралельно з міфом і релігією в історії культури существова-
 ло і діяло мистецтво.  Мистецтво є вираження потреби 
 людини в образно-символічному вираженні і переживанні значи-
 екпортувати моментів свого життя.  Мистецтво створює для людини "другу 
 реальність "- світ життєвих переживань, виражених спеціальними 
 образно-символічними засобами.  Залучення до цього світу, само-
 вираз і самопізнання в ньому становлять одну з найважливіших піт-
 ребностей людської душі. 
 Мистецтво продукує свої цінності за рахунок художньої 
 діяльності, художнього освоєння дійсності.  Завдання 
 мистецтва зводиться до пізнання естетичного, до мистецької ін-
 терпретаціі автором явищ навколишнього світу.  У художньому 
 мисленні пізнавальна і оцінна діяльність не розділені і 
 використовуються в єдності.  Працює таке мислення за допомогою систе-
 ми образних засобів і створює похідну (вторинну) реальність 
 - Естетичні оцінки.  Мистецтво збагачує культуру духовними 
 цінностями через художнє виробництво, через створення 
 суб'єктивних уявлень про світ, через систему образів, симво-
 лизирующие смисли та ідеали певного часу, певної 
 епохи. 
 Мистецтво рефлексує світ, відтворює його.  Сама рефлек-
 ся може мати три виміри: минуле, сьогодення і майбутнє.  У 
 Відповідно до цього можливі відмінності в типах тих цінностей, ко-
 торие створює мистецтво.  Це ретроценності, які орієнтірова-
 ни в минуле, це реалістичні цінності, які "точно" 
 орієнтовані до справжнього, і, нарешті, авангардні цінності, 
 орієнтовані на майбутнє.  Звідси - особливості їх регулятивної 
 ролі.  Однак, загальним для всіх цих цінностей є те, що 
 завжди вони звернені до людського "Я".  У цьому містяться як 
 позитивні, так і негативні моменти, тобто художній-
 ві Оцінка, заломлюючись у свідомості й підсвідомості людського 
 "Я", можуть породжувати як раціональні так і ірраціональні моті-
 ви і стимули до вибору в поведінці людини. 
 Роль мистецтва в розвитку культури суперечлива.  Воно кон-
 структивно і деструктивно, воно може виховувати в дусі піднесений-
 них ідеалів і навпаки.  У цілому ж мистецтво, завдяки Суб'єктам-
 ваціі, здатне підтримувати відкритість системи цінностей, відкри-
 тость пошуку і вибору орієнтації в культурі, що в кінцевому рахун-
 ті виховує духовну незалежність людини, свободу духу.  Для 
 культури це важливий потенціал і фактор її розвитку. 
 
 3.4.4 ФІЛОСОФІЯ 
 
 Міркуючи про духовні складових культури, не можна не упомя-
 нуть філософію.  Філософія прагнути висловити мудрість у формах 
 думки (звідси і її назва, яка буквально перекладається як 
 "Любов до мудрості").  Філософія виникла як духовне подолавши-
 ня міфу, де мудрість була виражена у формах, що не допускають її 
 критичне осмислення і раціональне доказ.  В якості