ти безвідносно до визначальної ролі інтересів. Їх неврахування може спричинити за собою недостатнє розуміння механізмів блокування потенційно ефективної вертикальної інтеграції, яка, в той же час, не вигідна з точки зору тих чи інших інтересів. Необхідно, щоб інтеграція була певним чином мотивована для всіх її ключових учасників. Отже, передумовою для успішної інтеграції є досягнення балансу інтересів. Інакше в цьому процесі буде закладена прихована конфліктність, яка через певний проміжок часу може призвести до зниження економічної ефективності виробництва в галузі. p align="justify"> Інтеграція апріорі передбачає наявність сильного інтегратора, в ролі якого, як правило, виступає переробне підприємство, яке, хоча і меншою мірою, але все ж диктує свої умови виробникам сільськогосподарської сировини. Тому в системі економічних відносин учасників інтегрованого формування центральне місце повинні займати розподільні відносини, які, щоб уникнути дискримінації доцільно координувати з боку держави. p align="justify"> На наш погляд, вдосконалення взаємовідносин сільськогосподарських і переробних підприємств - як в рамках інтегрованих формувань (із збереженням юридичної самостійності їх учасників), так і на аграрному ринку в цілому - можливо за рахунок застосування інструментарію індикативних цін на державному рівні. При їх розрахунку та обгрунтуванні необхідно визначити внесок кожного учасника у вартість кінцевої продукції. При правильному вирішенні цієї проблеми можна отримати потрібні інструменти для побудови ефективної моделі координації з боку держави економічних відносин на аграрному ринку (в першу чергу, у сегменті тваринницької продукції). p align="justify"> Взагалі індикативні ціни на сільськогосподарську продукцію, яка послідовно проходить стадії виробництва, переробки та реалізації, можуть визначатися двома способами.
При першому варіанті - прямим методом, тобто на основі нормативних витрат і застосовуваних технологій виробництва. У цьому випадку вартість кінцевої продукції буде визначатися на витратній основі - починаючи з першої стадії (виробництва) і закінчуючи останньою (торгівлею), з урахуванням приросту доданої вартості. Але, оскільки в ринкових умовах основним фактором виступає попит, то доцільним є застосування другого способу визначення індикативних цін - на основі так званої "реверсної моделі". p align="justify"> Згідно їй, вартість сільськогосподарської сировини визначається у зворотному порядку:
роздрібна ціна на кінцевий вид продукції -> відпускна та оптова ціни -> індикативна (орієнтовна) ціна на сільськогосподарську продукцію.
При другому варіанті вихідним пунктом для розрахунків служить фактично сформована ринкова ціна на конкретний вид готової продукції, а кінцевим - індикативна (орієнтовна) ціна на конкретний вид сільськогосподарської сировини. З введенням на офіційному рівні розрахунків необхідних параметрів (рівня торгової надбавки, норми...