ески внесені в обумовлені терміни, то договір страхування набирає силу. На підтвердження цього страхувальнику видається страхове свідоцтво (Поліс) і в процесі контролю слід звернути увагу на своєчасність його вручення. Для цього встановлений правилами страхування термін видачі страхового свідоцтва зіставляється з датою виписки страхового поліса і з датою початку дії договору. Наприклад, якщо свідоцтво виписано 16 вересня і в ньому термін початку дії договору зазначено з 6 вересня, а умовами страхування передбачена видача страхового поліса протягом 5 днів після вступу договору в силу, то має місце порушення встановленого строку оформлення страхового поліса.
У самому полісі важливо перевірити правильність встановлення терміну початку дії договору. Зазвичай договір набирає чинності з наступного дня після сплати обумовленої суми страхових внесків. При поновленні договору страхування на новий строк страхові внески повинні бути сплачені до закінчення терміну чинного договору і перевіряючому також необхідно звернути на це увагу.
Є свої особливості в оформленні договорів особистого страхування. Одним з істотних умов такого договору є умова про застраховану особу. Питання про погодженні цього істотної умови дуже важливий, так як на вітчизняному страховому ринку отримало розвиток страхування працівників за рахунок коштів організацій, де страхувальником є ​​підприємство, а застрахованим - робочі і службовці цього підприємства. Як правило, в договорі є згадка про узгодженому сторонами списку застрахованих, але часто сам список до договору не додається. Оскільки наявність такого списку є істотною умовою, його відсутність дає підставу вважати договір неукладеним. У такому випадку отримані страховиком кошти можуть включатися в оборот з податку на додану вартість (ПДВ), сформовані резерви вважатися неправомірними, а вироблені виплати не визнаватися страховими і збільшувати оподатковуваний прибуток.
Важливе значення має і особа, на користь якої укладено договір особистого страхування (Вигодонабувач). Якщо ця особа не є застрахованою, то договір може бути укладений лише з письмової згоди застрахованої особи. При відсутності такої згоди договір може бути визнаний недійсним. Тому в ході аудиту слід перевірити наявність згоди застрахованої особи, якщо вигодонабувачем названо іншу особу.
Багато помилок допускається при укладанні договорів медичного страхування, що обумовлено специфікою відносин, регульованих названими договорами, і наявністю спеціального Закону РФ "Про медичне страхування громадян у РФ". Тут, перш за все, перевіряється наявність у страховика договору з медичним установою, так як при його відсутності страхова організація не має право укладати договори страхування. При цьому слід пам'ятати, що для участі в медичне страхування лікувальне медустанову повинно мати відповідну ліцензію. Тому договори страхування, укладені страховиком за відсутності у нього договору з медучреждением або ліцензії у останнього, не відповідають вимогам закону і можуть бути визнані недійсними.
Часто страхові компанії укладають договори добровільного медичного страхування, які значно відрізняються від типового, передбаченого законом про медичне страхування. Страховики забувають, що закон встановлює типовий договір не тільки з обов'язкового, а й з добровільного медичному страхуванню та відхилення від нього ставить під загрозу дійсність укладених договорів. Зокрема, поширеним порушенням є встановлення в договорі страхової суми, в межах якої страховик зобов'язується здійснювати страхові виплати, тоді як в типовому договорі така умова відсутня.
Інше поширене порушення в добровільному медичному страхуванні - продаж населенню так званих монополістів. При зверненні громадян за платними медичними послугами лікувальний заклад спільно зі страховою компанією часто оплату цих послуг оформляють за допомогою виписки страхового поліса. Наявність останнього як би свідчить про укладення договору страхування між страхувальником і страховиком. Однак оформлений в лікувальному закладі поліс, насправді суперечить чинному страхового законодавства.
Закон встановлює, що об'єктом добровільного медичного страхування є страховий ризик, пов'язаний з витратами на надання медичної допомоги при виникненні страхового випадку. Страховим ризиком є ​​певна подія, на випадок настання, якого проводиться страхування. Подія розглядається в якості страхового ризику, повинно мати ознаки ймовірності та випадковості його настання.
Однак ці ознаки страхового ризику повністю відсутні, коли поліс видається при зверненні відвідувача в медичний заклад за конкретною послугою, тобто подія, на випадок настання, якого могло б проводитися страхування, вже здійснилося. Правила добровільного медичного страхування передбачають, що звернення застрахованого до лікувальної установи за отриманням медичної допомоги є страховим випадком, з настанням якої виникає обов'язок страхов...