justify"> Люди - потенційна робоча сила, як ми вже говорили, являють собою не тільки особливий вид ресурсів, але і є найважливішим чинником зовнішнього середовища. p>
. Забезпечення організації трудовими ресурсами являє собою особливу галузь менеджменту.
. При формуванні трудових ресурсів організація має справу з:
В· необхідними фахівцями, менеджерами, дешевою і дорогою робочою силою;
В· кадровими агентствами, центрами зайнятості, що надають допомогу в пошуку робочої сили;
В· навчальними закладами, навчальними робітників і службовців, і підвищують кваліфікацію фахівців;
В· профспілками, що захищають права та інтереси працівників організації;
В· державними інститутами, що видають нормативні документи, що регулюють відносини наймачів з трудовими ресурсами.
Трудові ресурси створюють взаємопов'язану середовище організації. Наприклад, відсутність необхідної кваліфікованої робочої сили робить проблематичною для організації перспективу впровадження нової технології чи випуску певного виду продукції. p align="justify"> Існування законодавства, що встановлює рівень мінімальної заробітної плати, змушує наймача відмовлятися від дешевої робочої сили у власній країні і розміщувати виробництва в інших країнах з іншими умовами.
Закони та державні органи
Досвідчений менеджер, професор Дж. Барраклоу, зробив в 1962 р. наступний висновок: "Минув час, коли суспільство мало підлаштовуватися під підприємництво. Настає період, коли найважливішим для підприємництва або тих підприємств, які не хочуть припинити своє існування, є пристосування до суспільства. p align="justify"> Ця ситуація характерна для ринкового підприємництва. Підприємства колишнього СРСР постійно перебували під контролем держави. У перебудовний період вітчизняні підприємства (як державного, так і приватного секторів) прийняли на озброєння принцип, відомий у США як вільне підприємництво. p align="justify"> Проте сьогодні ми бачимо, а американці це побачили в 50-х роках, що нічим не обмежується поведінку підприємств і держпідприємств (це визначено Законом України "Про підприємництво") породило серйозну соціальну несправедливість. Наприклад, для підприємництва України стали нормою наступні негативні фактори: змова щодо цін, підкуп, нечесність, забруднення природного середовища, нахабна реклама, розкрадання природних ресурсів і національних цінностей та ін Така діяльність фірм, завдає соціальний і матеріальний шкоду, повинна бути поставлена ​​під контроль держави.
Державний обмежує контроль і регулювання д...