в лежить захисна магія від блискавки. Самі співаки кажуть: В«Засцерагчися пекло маланкі, закапаць яеВ». Але пізніше на це нашарувалося сприяння зростанню хліба: В«Цягнем Каласа на небясиВ» [14, с.91]. p align="justify"> Обряд В«Вадженне и пахаванне СтралВ» складається з співу заклінальних пісень про стрілу, ходи шеренгою по вулицях села, водіння хороводів магічною форми - кола, виходу до житньому полю, хитання по ньому, поховання різноманітних предметів (В« стріли В») у землю. На житньому полі сиділи діти, між якими жінки водили хоровод В«змійкоюВ», після чого брали дітлахів на руки і підкидали їх вгору, щоб жито росла високою. Закопуючи монети, намисто тощо, кожна учасниця обряду загадувала бажання з надією, що воно здійсниться. Обряд В«Вадженне и пахаванне СтралВ» символізує закінчення весни і початок літа: після нього не можна було вже співати пісні-веснянки [9]. p align="justify">
5. Білоруський обряд В«Вясельни коровайВ»
В«Вясельни коровайВ» печуть на Поліссі - в д. Мотоль Іванівського району Брестської області. Тут випічка короваю являє собою обряд. З давніх часів і по сьогоднішній день поліська весілля починається з випічки короваю, який є символом багатства і благополуччя молодої сім'ї. На кожне весілля випікають два короваї - один для нареченого, другий - для нареченої. Прикрашаються короваї однаковим візерунком: обидва обводятся сплетеної з тіста косою, яка символізує об'єднання двох сімей. Каравайний обряд включає в себе ряд почесних і відповідальних моментів - В«чиноСћВ». Називаються вони так: В«расчиненнеВ», В«заміс короваюВ», В«гібанне короваюВ», В«Саджані Сћ печВ», В«каваліВ» і В«викуп короваюВ». Обряд супроводжується піснями, які змінюють одна одну. Наприкінці обряду коровай прикрашається так званими В«шишкамиВ». В«ШишкиВ» представляють собою розгалужені палиці обов'язково з фруктових дерев (яблуні, груші), на які спеціально накручується тісто і запікають у печі. Кожну В«шишкуВ» заввишки близько півметра під пісні прикрашають квітами та гілками барвінку, а потім встромляють у коровай і обв'язують символічної червоної ниткою. p align="justify"> Каравайний обряд існує в різних селах і районах Білорусі, але на Поліссі він особливо виразний. У д. Мотоль місцеві жителі дбайливо ставляться до своєї духовної культури і обрядам і передають їх новим поколінням. В значній мірі цьому сприяє і Мотольскій музей народної творчості. На сьогоднішній день обряд В«Вясельни коровайВ» є кандидатом на внесення до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО [4]. br/>
2.2 Екскурсійна діяльність етнографічного села
При складанні екскурсій по туристичному комплексу В«Етнографічна село збережених обрядів БілорусіВ» слід врахувати той факт, що, незважаючи на те, що даний об'єкт спочатку буде включати всього лише п'ять білоруських обрядів, подивитися їх усі в пов...