острові. В результаті вибухового акта постраждали діти прем'єр-міністра, і багато сучасників були впевнені, що після таких подій Столипін піде з політичної арени. Але замість цього прем'єр розпочав здійснення обширної політичної програми, яку оприлюднив 24 серпня 1906, і яка включала в себе настільки велике число проектів, що їх з лишком вистачило на всі дореволюційні Думи. p align="justify"> За спогадами сучасника, члена ЦК партії кадетів, В.А. Маклакова, уряд Столипіна вносило законопроекти в Думу майже щодня. У перший же день в Другу Думу їх було внесено 65, в інші дні бувало й більше. Наприклад, 31 березня 1907 їх було 150 (!). В.Н. Коковцов також згадував, що прем'єр-міністр постійно вимагав якомога більше законопроектів для Думи. p align="justify"> На жаль, розглянути їх усі в даній роботі не представляється можливим, але праці Б. Г. Федорова та П. А. Пожігайло дають можливість досконало вивчити і істота цих проектів, і їх виконання. Ми ж розглянемо ті, що викликали особливі В«думські дебатиВ». p align="justify"> Перший етап реформ полягав у формулі: В«Спочатку заспокоєння - потім реформиВ». Тероризм потрібно було викорінити, і першим В«відповідьВ» урядовим актом став Указ про введення військово-польових судів, в яких справи про збройні виступах проти влади почали вирішуватися в прискореному порядку кількома офіцерами за відсутності захисту обвинуваченого. За цей указ Столипін отримав прізвисько В«обер-вешательВ», а мотузки шибениць почали іменувати В«столипінські краваткиВ». Однак сам автор захищав жорстоку, але вимушену політику: В«Вмійте відрізняти кров на руках лікаря від крові на руках катаВ». Так, за дев'ять місяців дії указу було страчено 1102 людини, в той час як від рук терористів тільки в одному 1906 загинуло 1162, більша частина з яких припадала на випадкових свідків. p align="justify"> Другим найбільш обговорюваним проектом став Земельний закон від 9 листопада 1906 року, який Столипін провів по 87 статті Основних законів, що дозволяла таке прийняття без участі палат представницького зібрання на період перебування їх у відпустці, і який ознаменував початок знаменитої столипінської аграрної реформи.
Тут ми відзначимо, що такий В«трюкВ» з 87 статтею П. А. Столипін буде використовувати не один раз, В«жертвуючиВ» правами законодавчого органу в тих випадках, коли той буде В«відходитиВ» від офіційного курсу уряду. Але жертву таку він буде виправдовувати бажанням якнайшвидшого В«оздоровленняВ» Росії, і, як ми побачимо з здійснення аграрної реформи, такі дії будуть цілком виправдані, оскільки проведення важливих законопроектів через Державну Думу займатиме величезну кількість часу і гальмувати в цілому законодавчий процес. Так указ від 9 листопада 1906 р., що надавав селянам право вільного виходу з общини з наданням їм землі у приватну власність, став повноцінним законом лише після схвалення вже Третьої Думою 14 червня 1910
Щодо ж озвученої Столипіним прог...