ду, б) всяке втручання міністра юстиції у призначення на суддівські посади чи переміщення суддів, а тим більше у виробництво судових справ, усувається. Судді нагород не отримують; в) відповідальність посадових осіб визначається на загальних підставі; г) компетенція суду присяжних визначається виключно тяжкістю покарання, призначеного в закон безвідносно до роду справ, причому, проте, цієї компетенції у всякому випадку підлягають всі злочини державні та проти законів про друк. Суд з становими представниками скасовується. Компетенції виборного мирного суду підкоряються і справи волосний юстиції. Волосний суд і інститут земських начальників скасовуються. Вимога майнового цензу, як для заміщення посади мирового судді, так і для відправлення обов'язків присяжного засідателя скасовується; д) відновлюється принцип єдності касаційного суду; е) адвокатура організується на засадах істинного самоврядування.
28. Незалежно від цього в здійсненні найбільш назрілих і безперечних вимог кримінальної політики і процесу: а) смертна кара скасовується, безумовно, і назавжди, б) вводиться умовне засудження; в) встановлюється захист на попередньому слідстві; г) в обряд передання суду вводиться змагальне початок.
29. Найближчим завданням є повний перегляд кримінального уложення, скасування постанов, суперечать засадам політичної свободи та тютюнових проекту громадянського уложення.
V. Фінансова та економічна політика
30. Перегляд державного видаткового бюджету в цілях знищення непродуктивних по своїм призначенням або своїми розмірами витрат і відповідного збільшення витрат держави на дійсні потреби народу.
31. Скасування викупних платежів.
32. Розвиток прямого обкладення за рахунок непрямого; загальне зниження непрямого оподаткування і поступова відміна непрямих податків на предмети споживання народних мас.
33. Реформа прямих податків на основі прогресивного прибуткового і поимущественного обкладення; введення прогресивного податку на спадщину.
34. Відповідне положення окремих виробництв, зниження митних зборів у видах здешевлення предметів народного споживання і технічного підйому промисловості та землеробства.
35. Звернення засобів ощадних кас на розвиток дрібного кредиту.
VI. Аграрне законодавство
36. Збільшення площі землекористування населення, обробного землю особистою працею, то: безземельних і малоземельних селян, а також і інших розрядів дрібних господарів-землевласників, державними, питомими, кабінетські і монастирськими землями, а також шляхом відчуження для тієї ж мети за рахунок держави в потрібних розмірах приватновласницьких земель з винагородою нинішніх власників за справедливою (не ринковою) оцінкою.
37. Відчужувані землі надходять до державного земельного фонду. Почала, на яких землі цього фонду підлягають передачу нужденному в них населенню (володіння йди користування, приватне або общинне і т.д.), повинні бути встановлені згідно з особливостями землеволодіння та землекористування в різних областях Росії.
38. Широка організація державної допомоги для переселення, розселення та пристрої господарського побуту, селян. Реорганізація межової справи, закінчення розмежування і інші заходи для підйому добробуту сільського населення і поліпшення сільського господарства.
39. Впорядкування законом орендних відносин шляхом забезпечення права поновлення оренди, права орендаря, у разі передачі оренди, на винагороду за вироблені, але невикористані до терміну витрати, на поліпшення та установа примирних камер для регулювання орендної плати та для розбору суперечок і незгод між орендарями та землевласниками. Відкриття законного шляху в судовому порядку для пониження непомірно високих орендних цін і знищення що носять кабальний характер угод у галузі земельних відносин.
40. Скасування чинних правил про наймання сільських робітників і поширення робочого законодавства на землеробських робітників, стосовно до технічних особливостей землеробства. Установа сільськогосподарської інспекції для спостереження за правильним застосуванням законодавства з охорони праці в цій галузі і введення кримінальної відповідальності сільських господарів за порушення ними законодавчих норм з охорони праці.
VII. Робоче законодавство
41. Свобода робочих союзів і зборів.
42. Право страйків. Караність правопорушень, скоєних під час або з приводу страйків, визначається на загальній основі і ні в якому разі не може бути увелічіваема.
43. Поширення робочого законодавства і незалежної інспекції праці на всі види найманої праці; участь виборних від робітників у нагляд інспекції за виконанням законів, охороняють інтереси трудящих.
44. Введення законодавчим шляхом восьмигодинного робочого дня. Негайне здійснення цієї норми всюди, де вона в даний час можлива, і поступове її введення в інших виробництвах. Заборона нічних і понаднормових робіт, крім технічно і...