арської діяльності.
При аналізі фінансового становища не можна орієнтуватися лише на дані бухгалтерського балансу. Подібний підхід видається дещо спрощеним, оскільки бухгалтерський баланс не вільний від недоліків і обмежень, найбільш суттєвими з яких є наступні:
. Баланс за своєю природою историчен. Наведені в ньому дані відображають підсумок господарської діяльності до моменту його складання. У цьому сенсі інформація балансу може використовуватися виключно для цілей ретроспективного і перспективного аналізу.
. Баланс відображає статус-кво в засобах і зобов'язаннях підприємства, тобто відповідає на питання, що являє собою підприємство на даний момент згідно використовуваної облікової політики, але не відповідає на питання, в результаті чого склалося таке положення. Щоб відповісти на це питання, потрібні не тільки додаткові джерела інформації, але й аналіз багатьох факторів, що не відображаються в обліку і звітності (наприклад, науково-технічний прогрес, фінансові утруднення у контрагентів та ін.)
. У балансі немає бази для порівняльного міжгосподарського аналізу. Він не забезпечує просторової і тимчасової порівнянності. Тому його аналіз повинен проводитися в динаміці і по можливості доповнюватись оглядом аналогічних показників по спорідненим підприємствам, їх середньогалузевими і среднепрогрессівнимі значеннями. З цією метою необхідно здійснювати відкриту публікацію основних звітних показників по групах споріднених підприємств. Це дозволить розраховувати необхідні середні показники, що істотно підвищить аналітичність балансу.
. У балансі відсутні відомості про обороти коштів підприємства. Зробити висновок про те, великі чи малі суми по тій чи іншій статті, можна лише після зіставлення балансових даних з відповідними сумами оборотів. Наприклад, в балансах двох підприємств за статтею «Матеріали» числиться однакова сума в 5 млн. тенге. Оборот матеріалів за рік на першому підприємстві склав 60 млн. тенге, а на другому - 10 млн. тенге. Отже, в першому випадку запаси матеріалів забезпечують 1/12 (5/60) річного споживання (місячний запас), а в другому випадку - 1/2 (5/10), тобто половину річного споживання (піврічний запас).
. Баланс є звід моментальних даних на початок і кінець звітного періоду, тобто в ньому фіксуються сформовані до моменту його складання підсумки господарських операцій. Він не відображає стан майна підприємства протягом звітного періоду. Це стосується насамперед до найбільш динамічним статтями балансу, таких як «Матеріали», «Готова продукція», «Товари», «Дебіторська заборгованість» та ін Наприклад, наявність на кінець року великих за питомою вагою запасів готової продукції і значною дебіторської заборгованості зовсім не означає, що така ситуація спостерігалася протягом усього року постійно, хоча сама по собі така можливість на виключається.
. У балансі закладено принцип використання історичних цін придбання активів підприємства, що істотно спотворює реальну оцінку майна в цілому.
Велике спотворює вплив на окремі статті балансу можуть надавати інфляційні чинники і зміна кон'юнктури ринку. В умовах інфляції, зростання цін на використовувані на підприємстві сировину й устаткування, низькою обновляемости основних засобів багато статей відображають сукупність однакових за функціональним призначенням, але р...