рки.
. Після ж, ч, ш, щ, ц писати під наголосом о, без наголосу - е: жовтий, жовтіти.
. Після ж, ш, ч, щ не писали ь: настеж, чуєш, ноч, вещ.
. Скасувати подвійні приголосні в іншомовних словах: теніс, Корозія.
. Спростити написання н - нн у причастиях.
. Сполучення з пів - писати завжди через дефіс.
. Вилучити виключення і писати надалі: жури, брошура, Парашут; Заенька, паенька, баенькі; вартий, заец, заечія; деревяний, Оловяний, скляні.
В цілому пропозиції були цілком лінгвістично обгрунтовані. Звичайно, для свого часу вони здавалися досить радикальними. Основна помилка цієї спроби реформування полягала ось у чому: як тільки ці пропозиції були висунуті, їх широко распубліковалі в 1964 році у всіх подробицях, в першу чергу в журналах «Російська мова в школі», «Питання культури мови» і в «Учительській газеті» , але також і в загальнодоступній газеті «Известия». Іншими словами, винесли на всенародне обговорення. Протягом півроку, якщо не більше, в «Известиях» публікувалися відгуки - майже всі негативні. Тобто громадськість ці пропозиції не прийняла. Це співпало з відходом Н.С. Хрущова, з різкою зміною політичної кон'юнктури в країні. Так що незабаром про цю не відбулася реформі постаралися забути. І виходило таки, що пропозиції не були лінгвістично обгрунтованими, люди не були підготовлені до таких змін.
2.6 Реформа 20-х років
У 1988 році розпорядженням відділення літератури і мови Академії наук СРСР була відтворена в новому складі орфографічна комісія. З кінця 2000 року її головою став професор Володимир Лопатін. Основним завданням комісії стала підготовка нового зводу правил російського правопису, який повинен був замінити «Правила російської орфографії та пунктуації» 1956 року. Ще в 1991-му під керівництвом Лопатіна з'явилося 29-е, виправлене і доповнене, видання «Орфографічний словник російської мови», який до того протягом 15 років не доповнювався і виходив тільки стереотипними виданнями (останнім доповненим було 13-е видання 1974) . Але вже з самого початку 1990-х було поставлено завдання підготовки принципово нового - і за обсягом, і за характером вводиться матеріалу - великого орфографічного словника. Він був опублікований в 1999 році під назвою «Російський орфографічний словник» і включив 160 тисяч словникових одиниць, перевершивши за обсягом колишній більш ніж у півтора рази. Роком пізніше був випущений «Проект« Звід правил російського правопису. Орфографія. Пунктуація »».
Новий звід був покликаний регламентувати написання виник у мові другої половини ХХ століття мовного матеріалу, усунути недоліки, які виявилися в зводі 1956 року народження, і привести правопис у відповідність із сучасним рівнем лінгвістики, пропонуючи не тільки правила, як було в зведенні 1956 року народження, а й наукове їх обгрунтування. Новим було й те, що допускалася варіативність деяких написань. Ось кілька нововведень:
. Писати без букви Й перед Е загальні імена іменники з компонентом ЕР: конвеєр, стаєр.
. Писати брошура і парашут, але жюльен, журі, монтежю, амбушюр, пшют, фішю, шютте, шюцкор.
. Розширити вживання розділового Комерсант перед буквами Е, Е, Ю, Я: арт'ярмарка...
