. Цей вид зайнятості має першорядне значення, її співвідношення з іншими видами діяльності, особливо з навчанням. Від неї залежить економічний потенціал суспільства, рівень і якість життя, соціально-економічний і духовний прогрес кожної країни. Економічна зайнятість має такі характеристики:
? суспільно-корисна діяльність людей з виробництва матеріальних благ і послуг (причому не тільки матеріальні, а й духовні, культурні, соціальні послуги), завдяки цьому зайнятість служить задоволенню особистих і суспільних потреб;
? забезпечення діяльності конкретним робочим місцем, що дозволяє трудящому реалізувати свої фізичні та духовні здібності до праці; звідси важливе значення для зайнятості має збалансованість трудових ресурсів з кількістю робочих місць в кількісному і якісному аспектах;
? зайнятість є джерелом доходу у вигляді заробітної плати, прибутку і в інших форм, де дохід може виражатися у грошовій і натуральній формах.
Таким чином, економічна зайнятість - це суспільно-корисна діяльність з виробництва суспільного продукту, підкріплена конкретними робочими місцями я служить джерелом доходу. Важливе значення має відмінність зайнятості законною і незаконною (тобто злодійство, підпільна діяльність з виробництва, транспортування, зберігання і реалізації наркотиків, зброї і т.д.); критерієм тут служить відповідність або протиріччя виду діяльності чинному законодавству.
Повернемося до оцінки потреби в робочій силі і робочих місцях. Коефіцієнт зайнятості населення охоплює майже всі групи працездатного населення, і тому його показник виражає дуже усереднену величину. Центральний ж питання аналізу зайнятості - це виявлення динаміки, факторів і обставин зайнятості групи найманих робітників. Коефіцієнт їх зайнятості представлений відношенням чисельності зайнятих найманих працівників до чисельності працівників, які шукають роботу. У цьому співвідношенні знайшли своє відображення дві групи потреб: робітників - у роботі, а роботодавців - в робочій силі. Рівень зайнятості визначається попитом на робочу силу. А потреба виробництва в працівниках зумовлена ??кількістю робочих місць, які необхідно заповнити людьми, щоб досягти запланованого обсягу виробництва. Самі ж робочі місця - це особливий спосіб оформлення засобів виробництва, виробничих потужностей підприємства.
Таким чином, об'єктивна основа зайнятості робочих полягає в масштабах і якості залучених у виробництво засобів праці. Залежність потреб виробництва в робочій силі від масштабів засобів праці (від робочих місць) виступає як загальноекономічний закон зайнятості найманих робітників.
Регулювання зайнятості населення можна здійснювати різними шляхами:
? шляхом зміни потреби самого виробництва в робочій силі, що і досягається введенням нових місць, передбаченим відповідними національними та регіональними програмами;
? шляхом зміни (зменшення) потреби в робочих місцях з боку робітників, що відбувається у зв'язку із здійсненням державою масштабних соціальних і соціально-економічних заходів (розширення контингенту молоді, що навчається з відривом від виробництва, пільгові відпустки жінкам з малолітніми дітьми, скорочення віку виходу на пенсію окремим групам працівників і т.д.). Важливе значення у розробці та здійсненні планів, з регулювання зайнятості має ...