аїнах профспілковий рух пішов на спад. Головні причини тому:
? зміна характеру трудової діяльності (розвиток надомної діяльності, скорочення розмірів підприємств і т.д.), загальне зростання добробуту суспільства, що дозволяє забезпечувати гідні умови життя і найманим працівникам.
Що стосується Росії, то і тут профспілковий рух переживає кризу. Але причини його абсолютно особливі. Крах колишньої політичної системи суспільства викликав і криза профспілок. Багато хто з них практично зникли, а на зміну їм стали формуватися нові. Вони ще досить слабкі, але є підстави очікувати їх зміцнення в майбутньому. Адже рівень доходів росіян поки дуже низький, і країну чекають численні страйки з вимогою підвищити заробітну плату. На хвилі таких страйків і зміцніють російські профспілки.
Лише тоді, коли країна зуміє добитися істотного зростання добробуту своїх громадян, почнеться відмирання профспілок і в Росії. Життя показує: чим багатша країна, чим вище в ній рівень добробуту, тим спокійніше будуються відносини на ринку праці, тим рідше і коротше страйку, тим менше роль профспілок та їх чисельність.
Висувається також теза про нібито добровільний характер безробіття. Однак якщо безробіття носить добровільний характер, то чому вона коливається залежно від фази економічного циклу? Висувається і теза про «пошук» робочого місця як явище, що викликає нестабільність ринку. Суть його полягає в тому, що наймані працівники дуже розбірливі і прагнуть до максимально вигідною роботі. Однак і в цьому випадку не ясно, чому таких працівників буває то 4-5%, то всі 15%? Але головне питання, на який не можуть відповісти прихильники неокласичного підходу, - чому всі наймані робітники у випадку перевищення їхньої пропозиції над попитом не пропонують свою робочу силу по більш низькій ціні? Іншого підходу до пояснення функціонування ринку праці дотримують кейнсіанці і монетаристи. На відміну від неокласиків, вони розглядають ринок праці як явище постійної і фундаментальної нерівноваги.
.4 Зайнятість заселення
Загалом, зайнятість населення - це показник забезпеченості його працездатної частини роботою, виконання якої дає дохід, або заробітну плату, підприємницький прибуток. Цей показник розраховується як коефіцієнт зайнятості, який представлений у вигляді відносної величини - відношення чисельності осіб, зайнятих у всіх сферах господарської, управлінської, освітньої та іншої діяльності, до чисельності всього працездатного населення. До зайнятого населення відносяться всі працюють за наймом, підприємці, які самостійно забезпечують себе роботою; особи, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю, фермери, члени кооперативів, обрані і призначені на оплачувані посади, військовослужбовці, студенти ВНЗ, учні середніх спеціальних закладів та ПТУ школярі старших класів. Слід розрізняти зайнятість глобальну (загальну) і економічну. Глобальна зайнятість включає в себе, крім економічної зайнятості, навчання в загальноосвітніх, середніх спеціальних, вищих навчальних закладах; ведення домашнього господарства та виховання дітей; догляд за людьми похилого віку та інвалідами; участь в органах державної влади, громадських організаціях; службу в Збройних силах.
Економічна зайнятість увазі участь працездатного населення в суспільному виробництві, включаючи сферу послуг...