ологій;
скорочення обсягів виробництва;
плинність кадрів;
структурна перебудова виробництва;
зупинка і ліквідація підприємств та установ;
зміни в умовах праці та рівні оплати;
скорочення обсягів інвестицій;
зміна в організації виробництва з використанням вторинної зайнятості та сумісництва;
інтенсифікація праці;
незадовільний морально-психологічний клімат у колективі.
. 3. Чинники, що викликають зміна чисельності незайнятих, бажаючих трудитися:
зростання числа молоді, що завершила загальноосвітню і професійну підготовку;
зміна чисельності звільнених у запас з дійсної служби в армії;
динаміка чисельності тимчасово непрацюючих (жінок з малолітніми дітьми, осіб, які доглядають за старими та т.п.);
динаміка чі?? ленности осіб, які повернулися з місць позбавлення волі;
динаміка чисельності осіб, тривало непрацюючих.
. 4. Чинники, що викликають зміни чисельності безробітних:
динаміка чисельності зайнятих;
зміна загального рівня безробіття;
зміна тривалості безробіття;
динаміка безробіття серед молоді;
динаміка чисельності осіб, які втратили статус безробітного.
. 5. Чинники, що викликають зміни пропозиції робочої сили за рахунок зайнятих в галузях народного господарства:
збереження незмінного рівня і зменшення оплати праці;
підвищення інтенсивності праці;
зміна престижу професії та привабливості трудової діяльності;
зміна чисельності осіб, які працюють неповний робочий час;
підвищення професійно-кваліфікаційного рівня зайнятих;
динаміка чисельності осіб, які перебувають під загрозою вивільнення та безробіття;
зміна морально-психологічного клімату в трудовому колективі.
. Фактори, що впливають на попит на робочу силу.
. 1. Зміна числа вакантних робочих місць, у тому числі труднозаполняемих:
некваліфікованої праці;
низькооплачуваних;
пов'язаних з несприятливими умовами праці;
соціально непрістіжной зайнятості;
відокремлених від місця проживання і т.д.
. 2. Вибуття зайнятих з виробничої діяльності:
динаміка природного убутку зайнятого працездатного населення;
динаміка виходи на пенсію (у тому числі дострокову);
динаміка плинності кадрів.
. 3. Динаміка потреб у робочій силі на нові робочі місця та посади:
введення нових робочих місць за рахунок організаційних підприємств та установ;
організація нових робочих місць на діючих виробництвах.
. 4. Фактори, що впливають на самозайнятість працездатного населення:
наявність законодавства регулюючого підприємницьку діяльність у різних сферах економіки;
фінансова підтримка держави;
правовий захист;
висока конкурентоспроможність (властивостей і якостей робочої сили, вироблених товарів і послуг, що використовуються ноу-хау тощо.);
поведінкова орієнтація переваги зайнятості в даній сфері економіки;
матеріальна і моральна підтримка членами сім'ї та родичами;
посилення диференціації доходів у суспільстві;
величина витрат на організацію робочого місця.
Слід врахувати, що в число аналізованих в кожен даний момент факторів не повинні включатися всі перераховані вище фактори. Наведений перелік відображає швидше потенційні можливості факторного аналізу. Конкретний їх набір визначається цілями маркетингового дослідження, а також вмістом зібраної інформативної бази. При цьому аналіз за факторами може охоплювати дослідження, ограничивающиеся для окремих періодів, наприклад, тільки сферою пропозиції робочої сили або тільки попиту на неї. Допустимі і такі приватні види аналізу, які охоплюють лише окремі фактори (наприклад, характеристики вивільнення безробіття, самозайнятості населення тощо.).
Формування трудового потенціалу національного та регіонального ринків праці багато в чому визначено демографічним фоном...