ийнятті скарги до розгляду, вказувалося, зокрема, що органи місцевого самоврядування мають інші, ніж об'єднання громадян, ознаки. Оскільки ні Конституція, ні Закон не наділяють органи місцевого самоврядування правом на звернення до Конституційного Суду скаргу Омського міської Ради не можна визнати допустимої. p align="justify"> Проте надалі Конституційний Суд змінив свою позицію.
Таким чином, Конституційний Суд не має права перевіряти конституційність актів органів місцевого самоврядування, але вони мають право оскаржити в Конституційному Суді нормативні акти федеральних органів державної влади та її суб'єктів. Оскільки органи місцевого самоврядування прирівняні до об'єднань громадян, вони можуть оскаржити в Конституційному Суді лише ті положення нормативних актів, які застосовані чи підлягають застосуванню в конкретній справі з їх участю, і не має права звертатися до Конституційного Суду в порядку абстрактного нормоконтролю. p align="justify"> Таким чином, очевидна тенденція до розширення переліку суб'єктів звернення до Конституційного Суду, встановленого Конституцією та ФКЗ. br/>
5.2 Повноваження конституційного суду з вирішення справ відповідно конституції нормативних правових актів
Згідно зі статтею 125 Конституції, п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону Конституційний Суд, зокрема: дозволяє справи про відповідність Конституції Російської Федерації: а) федеральних законів, нормативних актів Президента Російської Федерації, Ради Федерації, Державної Думи, Уряду Російської Федерації; < span align = "justify"> б) конституцій республік, статутів, а також законів та інших нормативних актів суб'єктів Російської Федерації, виданих з питань, що належать до відання органів державної влади Російської Федерації і спільному ведення органів державної влади Російської Федерації органів державної влади суб'єктів Російської Федерації; в) договорів між органами державної влади Російської Федерації і органами державної влади суб'єктів Російської Федерації, договорів між органами державної влади суб'єктів Російської Федерації; Сам Конституційний Суд РФ дав тлумачення за змістом ст. 125 Конституції РФ, а відповідно визначив і свої повноваження. У постанові Конституційного Суду РФ від 16 червня 1998 р. № 19-П В«У справі про тлумаченні окремих галузей статей 125, +126 і 127 Конституції Російської ФедераціїВ» предметом якого є визначення розмежування компетенції в області нормоконтролю між Конституційним Судом та іншими судами, зазначено, В«що
у правозастосовчій практиці мають місце випадки визнання нормативних актів, перелічених у пунктах "а" і "б" частини 2 і у частині 4 статті 125, неконституційними іншими, крім Конституційного Суду Російської Федерації, судами В». У резолютивній частині Постанови зазначено, що передбачене статтею 125 Конституції повноваження з вирішення справ про відповідність Конституції федеральних законів, нормативних актів Президента Російської Федерації, Ради Федерації, Державної Думи, Уряду Російської Федерації, конституцій республік, статутів, а також законів та інших
нормативних актів суб'єктів Російської Федерації, виданих з питань, що належать до відання Російської Федерації і спільному ведення Російської Федерації і суб'єктів, належить до компетенції тільки Конституційного Суду Російської Федерації. Ніякі інші суди, крім Конституційного Суду, не
можуть визнавати нормативні акти не відповідають Конституції Російської Федерації і тому втрачають юридичну силу. У разі ж, якщо суд, розглядаючи ту чи іншу справу, прийде до висновку про невідповідність Конституції федерального закону або закону суб'єкта Федерації, він не має права застосувати такий акт у конкретній справі і зобов'язаний звернутися до Конституційного Суду із запитом про перевірку конституційності цього закону. В»
Однак питання про те, які суди на день прийняття даної Постанови можуть перевіряти на відповідність Конституції Російської Федерації і, отже, визнавати нечинними і втрачають свою юридичну силу федеральні нормативні акти нижче рівня постанов Уряду РФ (нормативні акти федеральних міністерств і відомств, нормативні акти суб'єктів Російської Федерації по предмету їх відання, строго певного федеральними законами в рамках спільного ведення Російської Федерації і суб'єктів Російської Федерації), в цій Постанові чіткої відповіді не отримав, що і зазначив у своїй особливій думці суддя КС Н.В . Вітрук. p align="justify"> Стаття 125 Конституції та стаття 3 Закону під федеральними законами увазі також і федеральні конституційні закони. Про це сказано в Постанові Конституційного Суду від 21 березня 2007 року № 3-П. По ходу засідання Суду було заявлено клопотання про припинення справи через те, що ...