и без реєстрації протягом 90 днів. Тому слід очікувати не тільки збереження в найближчому майбутньому за Україною ролі одного з основних експортерів робочої сили на російський ринок праці, а й поступової легалізації трудового В«експортуВ». За даними МЗС Азербайджану, на заробітках у Росії перебуває близько одного мільйона уродженців цього держави, що є другим за величиною В«доноромВ» робочої сили серед країн СНД. Діяльність з Щонайменше 9 з 10 азербайджанських гастарбайтерів сполучена з порушенням російського міграційного законодавства. p> Відсутність візи не представляється потенційним нелегалам серйозною перешкодою. Якщо понад третини незаконних мігрантів проникає на територію Росії завдяки В«ПрозоростіВ» кордонів, то ще приблизно стільки ж осідає тут, користуючись легальними каналами в'їзду - туристичними або гостьовими візами. Потім гості безслідно В«розчиняютьсяВ», переходячи на нелегальне становище. Виправити потрібні для в'їзду документи не складає особливих труднощів. Цим промишляє безліч комерційних структур, що допомагають в оформленні фіктивних запрошень на навчання або туристичних віз. Так, за відомостями територіального органу Мінфедераціі в Іркутської області, половину іноземних студентів в обласних вузах повинні складати китайці, проте майже всі китайці, які заручилися запрошеннями на навчання з російської сторони, зайняті торгівлею або трудяться на лісозаготівлях. [12]
Зростанню китайської нелегальної міграції сприяло міжурядову угоду від 19 серпня 1992 між Російською Федерацією і КНР. Тоді в цілях налагодження культурного обміну були спрощені візові процедури для туристичних груп. Фактично візовий режим перестав існувати. Нездатність прикордонної та міграційної служб проконтролювати в'їзд і перебування різко зрослого числа китайських громадян змусила Росію вже в 1994 році відмовитися від політики відкритих дверей на кордоні. Але міграцію, яка переважно перейшла в нелегальну форму, вже неможливо було зупинити. p> Транзитні мігранти-нелегали утворюють ще один значний контингент. Згідно з відомостями російського МВС, чисельність цієї категорії досягає 300 тисяч чоловік. У неї входять переважно вихідці з Китаю, Афганістану та країн Південно-Східної Азії - В'єтнаму, Індії, Пакистану, Бангладеш, Шрі-Ланки. Дуже строкатий склад В«транзитниківВ» включає громадян і таких 30 держав, з якими у Росії немає спільних кордонів. p> Більшістю цих людей рухає прагнення перебратися через Росію до країн ЄС і в США. Заради досягнення мети багато хто вдається до послуг злочинних груп, які поставили бізнес з перевезення мігрантів на регулярну основу. [13] Вартість подібних послуг варіює: від 300 до 7 000 доларів за одну людину не рахуючи витрат на облаштування в країні тимчасового перебування. Люди, які не мають необхідними сумами, найчастіше поповнюють собою ряди наркокур'єрів. Звідси - збіг деяких маршрутів наркотрафіку з шляхами незаконної міграції.
Транзитні мігранти мають всі можливості уник...