лягає у збереженні деякого надлишку робочої сили. Якщо що навчався на курсах з пошуку роботи або брали участь у програмах стимулювання зайнятості в наслідку зазнають невдачі, неможливість отримати роботу може паралізувати їхню волю до дій. В результаті вони стають ще більш, уразливими перед негативним впливом ефекту довгої відсутності роботи. Вони можуть взагалі втратити шанси на отримання роботи, так як ризикують потрапити в установи соціального забезпечення на вилікування.
Разом з тим, зростає чисельність незареєстрованих безробітних, які не вважають за необхідне звертатися до служби зайнятості і часом знаходять альтернативні джерела існування. Це свідчить про зростання видів діяльності, що не враховуються державною статистикою, і вимагає посилення контролю з боку органів управління. Люди чітко усвідомлюють необхідність особистої ініціативи і мають намір самостійно вибиратися з несприятливої вЂ‹вЂ‹ситуації, що відбувається, звичайно, не від хорошого життя, а в силу вимушених обставин, коли допомоги з боку чекати не доводиться.
Отже, більшість респондентів виходить з того, що краще всього використовувати власні канали працевлаштування. Кожен четвертий вибирає взаємодія з відповідною службою під егідою держави, кожен десятий готовий скористатися оголошеннями в пресі.
Встановлено, що безробіття є фактором, знижуючим заробітну плату. Таким чином, негативні наслідки безробіття не обмежуються тими, хто став її жертвою. Вона може вдарити по цілим трудовим колективам, у тому числі профспілкам, перешкодивши їх спроб поліпшити якість робочих місць, умов праці, ввести додаткові блага і забезпечити інші права людини на робочому місці.
Негативні наслідки безробіття для мешканців міських і сільських районів ще не зрозумілі до кінця. Хоча під час спаду збільшується потреба в психіатричних лікарнях, в'язницях і програмах соціальної допомоги, реальний обсяг потреб в послугах досі не відомий. Адже одночасно зі зростанням потреб у соціальної допомоги, медичному обслуговуванні, лікувальних та благодійних установах надходження від податків для покриття цих потреб знижуються. Місцева влада може ввести податкові пільги для компаній, щоб не допустити відтоку ділової активності зі свого регіону і стимулювати залучення нових компаній. А це скорочує економічні можливості фінансування соціальних програм.
В
Глава 3. Державне регулювання ринку праці
3.1 Методи боротьби з безробіттям
У перехідній економіці ринок праці поряд з іманентними йому регуляторами зберігає колишні елементи системи управління працею. Головним чином це державні гарантії зайнятості населення, централізоване регулювання оплати праці (мінімальної заробітної плати, ставок тарифів та окладів у бюджетній сфері). У міру просування до цивілізованого ринку праці складаються умови для його функціонування на основі природних регуляторів у поєднанні з державним регулюванням зайнятості. Особливу роль тут відіграють р...