анне безліч потреб, інтересів, звичок, уподобань, знань і умінь. І тим не Проте, ми вправі розглядати індивіда в якості найпростішого елемента, якщо врахуємо, що це поняття належить структурному аналізу, який цікавиться частинами свого об'єкта, а не його властивостями або станами. При всьому різноманітті останніх людина - на відміну, скажімо, від соціальної групи - не може бути В«поділенийВ» на такі частини, які зацікавили б соціальну теорію, а не анатомію.
Ясно, однак, що будова соціальної діяльності не обмежується тільки людськими індивідами. Поряд з суб'єктами її необхідним елементом є вже розглядалися нами об'єкти, точніше, предмети, які люди - на відміну від тварин - створюють і регулярно використовують, багаторазово збільшуючи тим самим ефект своєї діяльності.
Вище ми розглядали соціальні предмети як такі об'єкти діяльності, які відмінні від людей (також здатних, як ми пам'ятаємо, виступати в ролі об'єктів діяльності - того, на що спрямована діяльнісна здатність суб'єкта). При цьому ми уникали всякої типології соціальних предметів, яка стає необхідною, коли ми переходимо від аналізу абстрактно взятого соціальної дії до аналізу суспільства як організаційної форми колективної діяльності людей.
У даному випадку важливо підкреслити, що весь світ соціальних предметів ділиться на два різних класи, що відрізняються один від одного своїм призначенням, соціальною функцією. В одному випадку ця функція пов'язана із забезпеченням безпосередніх адаптивних завдань людської діяльності - пристосуванням до природного і соціального середовища існування шляхом її речовинно-енергетичної переробки, цілеспрямованого перетворення. В іншому випадку вона пов'язана з виконанням завдань інформаційного забезпечення діяльності - виробленням символічних програм поведінки, які можуть транслюватися від суб'єкта до суб'єкту, тобто циркулювати в суспільстві, зберігатися і накопичуватися в ньому, передаючись від покоління до покоління.
Речі. Перший з цих класів ми будемо називати речами (Хоча в соціальній теорії використовуються й інші назви, зокрема, термін В«ЗнаряддяВ», який вживав Л.С. Виготський). У будь-якому випадку мова йде про предметах, за допомогою яких люди роблять прямий вплив на той реальний світ, в якому живуть, фізично змінюючи його в своїх інтересах.
Клас речей має свою власну структуру, по-різному подану різними теоретиками. Зокрема, К. Маркс, котрий приділяв особливе місце аналізу людської праці, виділяв в їх складі як предмети безпосереднього споживання, так і засоби їх створення або В«засоби виробництва В». У складі останніх їм виділялися: 1) В«предмети праціВ», тобто то, на що спрямовано механічне, хімічне, біотехнічне та інше вплив людини (будь то дерево, яке валить лісоруб, або нафту, подвергающаяся хімічних впливів), 2) В«знаряддя праціВ», за допомогою яких людина здійснює вплив на предмет праці (будь то спис, В«подовжуєВ» руку мисливця, або установка...