продукції, з її страхуванням, оплатою митних зборів і послуг транспортно-експедиційних підприємств, з охороною продукції, її упаковкою, виготовленням супровідної товарно-транспортної документації, зв'язком і листуванням, а також з витратами внаслідок особливих ситуацій. [22].
Логістичні витрати можна поділити на такі категорії:
· продуктивні витрати - це витрати на створення цінності, яку хоче мати покупець і за яку він готовий платити. Сюди входять виробничі витрати, а також витрати на збут продукції, оплату праці, здійснення фінансових операцій та процесу продажів. Витрати на пакувальні роботи рекомендується включати сюди в тому випадку, якщо вони допомагають просуванню продукції на ринку;
· витрати на підтримку логістичного бізнесу - витрати, які самі по собі не створюють цінностей, але їх не можна уникнути. Це витрати на транспортування, оформлення замовлень, перевірку роботи співробітників, ведення обліку продукції і т.д.;
· витрати на нагляд - це витрати на заходи, спрямовані на запобігання негативних результатів. Кожен бізнес потребує системи раннього попередження у випадку, наприклад, якщо товар не продається так добре, як очікувалося, або технології компанії більше не забезпечують їй конкурентної переваги на ринку. Сюди також відносяться витрати на нагляд за роботою інших учасників бізнесу, наприклад постачальників або дистриб'юторів товару;
· збиткові витрати - це витрати на роботи, які не можуть дати результатів, наприклад витрати на «бездіяльність», на простій обладнання та ін [20].
Логістичні витрати можна також підрозділити:
· витрати на формування кінцевого продукту;
· трансакційні витрати.
Витрати на формування кінцевого продукту - це витрати виробника на перетворення сировини в кінцевий продукт.
Трансакційні витрати - це витрати по налагодженню і здійсненню обмінних угод на ринку закупівель або збуту. Розмір таких витрат залежить від виду придбаних послуг та обраної форми їх координації. Зазвичай вони складають 50% від загальних витрат. Традиційні системи обліку поки не можуть забезпечити підприємства достатньою інформацією, щоб відповісти на питання: чи можлива взагалі (і за яких обставин) економія на трансакційних витратах на ринку, якщо додаткові витрати по залученню відповідних послуг на самому підприємстві нижче? Тому необхідно визначити оптимальні форми координації послуг, пов'язаних із забезпеченням якості.
Трансакційні витрати можна підрозділити відповідно з наступними позиціями:
· пошук клієнтів - збір інформації, налагодження контактів, координація взаємодії, обмін даними;
· переговори - видача запиту, підготовка пропозицій, ведення переговорів, укладення договору;
· забезпечення інтересів сторін - наукові дослідження і розробки, угода про гарантії якості;
Вище зазначені види трансакційних витрат виникають до укладення договору. Їх можна охарактеризувати як витрати за погодженням інтересів сторін.
Нижче зазначені види трансакційні витрати з'являються після укладення договору. Між цими групами видів витрат існує зворотна залежність: чим вище витрати до укладення угоди, тим нижче наступні. ...
