ення для діяльності екскурсійних установ. Правильна класифікація екскурсій забезпечує умови для кращої організації роботи екскурсовода з клієнтами, полегшує спеціалізацію, створює основу для діяльності методичних секцій. Використання закономірностей проведення екскурсій для конкретної групи сприяє тому, щоб кожна екскурсія готувалася і була ефективною. При розробці нових тем екскурсій з більшою повнотою і цілеспрямованістю використовуються досягнення окремих галузей знань.
.3 Методологія сучасного екськурсоведенія
Створення нової екскурсії по будь-якій темі - складний процес, що вимагає активної участі цілого колективу працівників. Зміст майбутньої екскурсії, її пізнавальна цінність знаходяться в прямій залежності від знань методистів і екскурсоводів, їх компетентності, ступеня практичного засвоєння ними основ педагогіки і психології, уміння вибрати найбільш ефективні способи і прийоми впливу на аудиторію. Екскурсія - це результат двох найважливіших процесів: її підготовки (відбір об'єктів, побудова маршруту, підготовка тексту екскурсії) та проведення (тобто безпосередня робота екскурсовода з екскурсійною групою). Вони пов'язані між собою, взаємообумовлені. Неможливо забезпечити високу якість проведення екскурсії при непродуманої підготовці.
Етапи підготовки екскурсії
. Визначення цілі і завдання екскурсії.
. Вибір теми.
. Відбір літератури.
. Ознайомлення з експозиціями та фондами музеїв.
. Відбір і вивчення екскурсійних об'єктів.
. Складання маршруту екскурсії.
. Підготовка тексту екскурсії.
. Комплектування «портфеля екскурсовода».
. Складання методичної розробки.
. Проведення пробного екскурсії та її затвердження.
У процесі підготовки екскурсії при відборі об'єктів проводиться їх оцінка за наступними показниками (критеріями):
. пізнавальна цінність;
. відомість (популярність);
. незвичайність (екзотичність), неповторність;
. виразність (зовнішня виразність самого об'єкта або взаємодія екскурсійного об'єкта з навколишнім його середовищем);
. схоронність (стан об'єкта в даний момент, його підготовленість до показу);
. місце розташування (відстань до об'єкта, зручність під'їзду до нього, придатність дороги для автотранспорту, наявність місця для зручного розташування групи біля об'єкта).
Вивчення об'єктів екскурсоводами не повинно обмежуватися знайомством з літературними джерелами. Обов'язковий безпосередній ретельний огляд об'єкту на місці, в природній обстановці, що допоможе екскурсоводу в майбутньому вільно орієнтуватися у об'єкту, кваліфіковано вести показ.
У міру збору відомостей про об'єкт рекомендується заносити їх у спеціальні картки, які є хорошим довідковим матеріалом для екскурсоводів. У картку вносяться такі відомості:
. найменування об'єкта (первинна і сучасне);
. історична подія, з яким пов'язаний об'єкт, дата події;
. місцезнаходження об'єкта і на чи...