ом.
З 28 лютого по 9 березня 2006 р Женеві відбулися консультації із зацікавленими членами РГ, в ході яких відбулося обговорення ряду розділів проекту Звіту РГ, а також пройшли двосторонні переговори з доступу на ринок товарів з Колумбією і Австралією.
Запитання приєднання Росії до СОТ постійно піднімаються Міністром Г.О. Грефом в ході його зустрічей із зарубіжними колегами. Так 6 червня 2005 в Сеулі пройшла щорічна Міністерська конференція міністрів торгівлі країн-учасниць АТЕС. На ній вперше зустрілися глави торгових відомств Росії та США, Г.О. Греф і Р. Портман. Пройшли також переговори Г.О. Грефа з колегами з Австралії, Канади, Мексики і Малайзії.
- 27 вересня 2005 відбувся візит Міністра Г.О. Грефа в США, в рамках якого були проведені зустрічі з Торговим представником США Р. Портманом, Міністром торгівлі США К. Гуттьєрес, а також ряд консультацій в Конгресі США. За підсумками заходів було узгоджено план спільної роботи на жовтень-листопад 2005, реалізація якого дозволить завершити переговори до кінця с. г.
У рамках Міністерської конференції форуму АТЕС (15-16 листопада 2005 р Пусан, Республіка Корея) був підписаний протокол з Перу про завершення переговорів по товарах. 21 листопада під час візиту Президента Російської Федерації В.В. Путіна до Японії був підписаний протокол про завершення двосторонніх переговорів по товарах і послугах [16, c. 43].
- 29 січня ц.р. в Давосі (Швейцарія) відбувся Міжнародний економічний форум. У рамках форуму відбулися зустрічі Міністра економічного розвитку і торгівлі РФ Г.О. Грефа з торговим представником США Р. Портманом, з Гендиректором СОТ П. Ламі, з Комісаром з зовнішньої торгівлі ЄС П. Мандельсоном, з Федеральним Міністром економіки Швейцарії Дж. Дейсі, з Міністром розвитку промисловості і зовнішньої торгівлі Бразилії Л. Фурлані. В рамках візиту було проведено раунд двосторонніх переговорів з делегаціями США та Австралії. Відбулося підписання двостороннього протоколу з Бразилією [18, c. 79].
лютого 2006 р Делі (Індія) в рамках візиту Міністра Г.О. Грефа відбулося підписання протоколів про завершення двосторонніх переговорів з Індією.
У рамках офіційного візиту до США 6-8 березня 2006 глава МЗС РФ Сергій Лавров обговорив питання приєднання Росії до СОТ в ході зустрічей з Президентом США Дж. Бушем і Держсекретарем США Кондолізою Райс.
Запитання приєднання Росії до СОТ постійно перебувають у полі зору федеральних органів виконавчої та законодавчої влади Російської Федерації
Щорічний збиток через дискримінацію російських експортних товарів оцінюється в 1,5 млрд. доларів. Торгово-промислова палата РФ дає дані в 3 млрд. Доларів упущеної експортної виручки щорічно [8, c. 202].
Але справедливості заради необхідно сказати, що всі ці дискримінаційні та антидемпінгові заходи застосовуються через неправильної поведінки російських експортерів і їх упущень, які б все одно приводили б до подібних же наслідків навіть за умови наявності статусу членства в СОТ у Росії. Часто російські експортери займали вичікувальну позицію, не відповідаючи на запити Комісії ЄС та Міністерства торгівлі США. Відмовлялися брати участь у майбутніх переговорах, порушували узгодженість у встановленні обсягів експорту.
Передбачаються й консультаційні шляхи вирішення спорів за участю вступають в суперечку сторін, і у разі їх безрезультатності, створюється орган, зобов'язаний за встановлений термін вирішити дане питання. Слід зазначити, що багато спірних питань вдалося вирішити консультаційним шляхом на першій же стадії.
Створення в рамках СОТ арбітражу як вищої інстанції, рішення якої обов'язкові для супротивних сторін, не завжди приносить належний ефект [8, c. 10].
Мита утрудняли експорт та експортери втратили ринки, які можна завоювати лише ціною великих зусиль. А полегшення відрахування експортної виручки на користь держави за рахунок обмеження кількості експортних ліцензій не відбулося.
З середини 90-х років з'явилося забезпечення державних обов'язкових поставок держзамовленнями за міжнародними угодами (експорт озброєнь і товарів подвійного призначення), яке регулюється за допомогою ліцензій.
Росія, готуючись до вступу в СОТ, скасувала імпортні квоти, залишивши імпортні мита єдиним інструментом регулювання імпорту, державне ж ліцензування поширюється на імпорт незначної групи товарів. Введена система сертифікації для імпортних товарів для забезпечення відповідності стандартам безпеки.
Незважаючи на суттєве зниження мит на деякі товари, їх середній рівень все ж залишився на колишньому рівні [11, c. 20].
На засіданні Робочої групи 17 липня 1...