ення несуть жест демонстрації середнього пальця руки, що має значення фаллической загрози адресату (Крейдлін, 2002) і жест, при якому на трохи зігнуту в лікті зазвичай праву руку, що завершується стислій в кулак кистю, в місце згину з силою опускають іншу руку , змушуючи першого повністю зігнутися і прийняти перпендикулярне положення щодо статі.
Якщо різке смикати рух виконується тільки однією рукою, стиснутою в кулак і зігнутою у лікті; воно викликає відчуття захоплення і радості. Може супроводжуватися вигуком «Yes!», «Так!» (Бутовська, 2004).
Для вираження погрози високого ступеня і росіяни і корейці використовують жест, який ілюструє готовність до нападу: підняття стислій в кулак руки на рівень обличчя. У російській традиції рукою можуть потрясти. Зазвичай такі жести застосовуються у вербальному контексті реальної загрози.
Поза стоїть людини зі схрещеними на грудях руками і в російській і в корейській культурі має кілька трактувань і ситуацій використання. Основний комунікативної навантаженням даного невербального символу є вираз незацікавленості і скептичного ставлення до подій. Якщо жест супроводжується пильним поглядом в очі співрозмовнику, він може бути розцінений як виклик. Якщо ж комунікація відбувається на вулиці в холодну пору року, така поведінка не наділяється негативним значенням і буде позначати лише те, що жестикулюючий замерз (Піз, 2000).
Жести пальців рук.
У моменти комунікації, коли використання вербального каналу передачі інформації обмежене для вираження прохання тиші використовується жест дотику спрямованого вгору вказівного пальця до губ. Даний жест в обох культурах має схоже значення і інтерпретується вірно. У Росії жест супроводжується характерним звуком «тсс» або «чш», в той час як в корейській традиції такий жест виконується мовчки (Чо Хёнён, 2009).
Жест, коли співрозмовники сплітають мізинці, піднімаючи для цього руки до рівня грудей, в корейській культурі не тільки відображає близькі стосунки комунікантів, але й має значення обіцянки, виконання якого обов'язково. У Росії даний жест використовується в основному дітьми і наділений інший смисловим навантаженням, він використовується в ситуаціях примирення: діти беруть один одного за мізинець і, рухаючи рукою в такт словам, вимовляють мирилки: «Мирися, мирися, мирися, і більше не бийся. А якщо будеш битися, то я буду кусатися. А кусатися нам не можна, тому що ми друзі »[8, c. 103].
V-подібний жест вказівним і середнім пальцем є одним з рідкісних жестів, історію появи якого можливо встановити досить точно. Даний жест з'явився під час другої світової війни для символічного позначення єдності всіх народів, що борються з фашизмом (Бутовська, 2004). По всій видимості, саме це значення трансформувалося з сучасне «мир».
Оскільки розповсюдження даного жесту зі значенням боротьби з фашизмом було одним з перешкод успішної кампанії нацистської Німеччини, міністр пропаганди Німеччини Геббельс заявив, що «V» є давньогерманської знаком і те клич «Viktiria» покликаний об'єднувати народи Європи на боротьбу з більшовизм (там же). З цього часу даного жесту присвоюється ще одне значення - «перемога».
У більшості країн Європи (і в тому числі в Росії) цей жест має тільки один сенс - «перемога», незалежно від орієнтації кисті руки [8, c. 102]. У Республіці Корея V-подібний жест вказівним і середнім пальцем
широко використовується молодими людьми при зйомці фотографій: під час групових знімків більшість зображених застосовували даний невербальний символ у значенні «світ». Подібний жест крім цих значень може виступати в якості невербального аналога кількісного значення «два».
Прохання поділитися сигаретою в сучасній російській і корейської культурі може супроводжуватися відповідним жестом, що зображує людину в момент куріння. Даний жест використовується представниками обох культур і не волає труднощів при тлумаченні без вербального контексту в силу своєї символічності.
Жест, при якому долоню збирається в кулак, а великий палець просунуть між вказівним і середньому, присутня як у російській, так і в корейській культурі, проте містить в собі різні значення. У російській традиції даний жест має кілька варіантів назви, таких як «дуля», «фіга», «дуля», «дулю». На Русь цей жест прийшов з німецької мови рухів тіла і спочатку означав запрошення до інтимної близькості або ж сам процес сполучення. Однак під дією певних факторів значення жесту трансформувалося у вираз категоричної відмови. Також з часом він почав застосовуватися в якості захисного засобу від нечистих сил [69]. В даний час подібне невербальне поведінка характерна для російських дітей, які не бажають погоджуватися чи давати що-небудь. У корейській мові рухів тіла даний ...
