несків ліцензіарів.
Управління складається з правління і ряду комітетів, кожен з яких наділений власною компетенцією в рамках повноважень Офком. Правління є вищим керівним органом Офком і очолюється головою правління. Питаннями ліцензування завідують окремі комітети, організовані у складі Офком. Крім того, даний орган займається аналізом громадської думки, а також має право розглядати спори, виносити рішення і застосовувати встановлені законом санкції.
Крім перерахованих функцій Офком займається вирішенням конфліктних ситуацій, що виникають між учасниками галузі. Розбором скарг і дозволом конфліктів у сфері радіо й телебачення займається спеціальний комітет за змістом, проте, якщо конфлікт має фінансовий характер або ж може стати важливим прецедентом для всієї медіагалузі, його дозволом займається правління. Рішення OFCOM регулярно публікуються в бюлетені; нововведенні Управлінням.
Офком поєднав у собі функції п'яти раніше діяли органів: Комісії з незалежного телебаченню, Управління радіо, Агентства з радіокомунікацій, Управління з телекомунікацій та Комісії з стандартам мовлення.
Резюмуючи, перерахуємо основні повноваження Управління з комунікацій:
регулювання мовлення та телекомунікацій (телефонія, радіо, телебачення, бездротова передача даних);
ліцензування частотного спектра;
регулювання реклами;
нагляд за дотриманням правил добросовісної конкуренції;
дослідження ринку мас-медіа;
розробка кодексів поведінки та інших нормативних актів;
проведення консультацій, надання роз'яснення господарюючим суб'єктам.
Також варто відзначити, що в складі Управління утворений спеціальний фонд (Community Radio fund panel), який займається субсидуванням громадського радіо. Можливість створення такого фонду передбачена Законом про зв'язок 2003 Фонд незалежний від комітету з ліцензування радіомовлення. У число органів Офком також входить ряд консультаційних органів, функції яких мають соціальну спрямованість.
У своїй доповіді 2004 Управління прийшло до висновку, що мовники, які мають громадські зобов'язання, лише частково дотримуються вимог Закону про зв'язок, і, як наслідок, «під тиском конкуренції і змін в звичках глядачів деякі більш важкі для сприйняття або призначені для меншин жанри витісняються з прайм-тайм; в цілому ж програмні сітки мовлення, які диктуються рейтингами, втрачають ту оригінальність і новаторство, які хотіли б бачити глядачі ». У доповіді вказується, що ББС повинна зміцнити свій статус лідера, що подає іншим приклад найвищої якості суспільного мовлення.
Висновок такого роду відображає внутрішню суперечливість завдання Управління: з одного боку, воно стремітся- стимулювати конкуренцію в телевізійній індустрії, а з іншого боку - йому належить підтримувати якість громадського телебачення.
У цілому регулювання галузі ЗМІ Великобританії здійснюється по моделі регулювання вичерпного характеру, де джерелом виступає не один закон, а набір законів і підзаконних актів, що впливають на галузь ЗМІ по окремих галузях публічного та приватного права.
Висновок: європейська традиція, регулювання галузі ЗМІ налічує кілька століть, є продуктивною основою для вирішення низки питань, пов'язаних з формуванням легітимною галузі ЗМІ в Росії. Нормативно-правова платформа галузі ЗМІ Великобританії є збалансованою в частині розподілу функцій між органами галузевого регулювання, сформованих на державних і громадських засадах. Галузі, ЗМІ Німеччини, Франції та Італії частково деформовані особливостями політичної системи, що позначається, на функціонуванні громадських ЗМІ. Єдина модель галузевого регулювання в проаналізованих, країнах відсутня, характер взаємовідносин держави і ЗМІ визначається політичними традиціями кожної країни.
§ 3. США, Японія: ліберальна модель
Перша поправка до Конституції Сполучених Штатів Америки є основоположним документом, що визначає характер діяльності засобів масової інформації в США. Згідно з документом, «конгрес не повинен видавати жодного закону, що відноситься до встановлення релігії або забороняє вільне її сповідання, або обмежує свободу слова або друку, або право народу мирно збиратися і звертатися до уряду з петиціями про задоволення скарг». Незважаючи на те що в документі згадується тільки конгрес, він одночасно захищає друк від впливу будь-якого органу влади.
Необхідно відзначити, що поправка за багато років змін не зазнала, всі наступні закони і законопроекти розглядалися виходячи з принципу суперечності/несуперечливий Першій поправці.
Зак...