чений в пізнішіх сторіччях. Привабливий силою в истории різніх народів, у тому чіслі українського, для письменника були Видатні особистості, люди сильних и самобутніх характерів. Їм у своїй творчості Проспер Меріме відводіть особливе місце. Згадаймо "Кромвеля" (1823), "Хроніку царювання Карла IX" (1829), "Таманго" (1829) та ін. У російській истории письменник пов'язує їх з іменамі Степана Разіна та Омеляна Трачова, в українській - з Богданом Хмельницьким.
У подіях 1648-1654 рр. на Україні, як справедливо відзначає критика, Проспер Меріме чітко розрізняв два аспекти: "національно-визвольний рух и соціальний рух". Письменник переконливою показує Соціальні суперечності между Козацька верхівкою и повсталімі козаками та селянами. Поряд ВІН реалістічно відтворює сцени битв, перебіг козацьких радий, діпломатічні переговори та інше. (8, с.106)
Завдяк Працюю Меріме про нас немає українського народу в 70-х рр. XIX ст. посілівся Інтерес до України французьких учених-фольклорістів, історіків, літературознавців. Під вплива его ДОСЛІДЖЕНЬ в 1869 р. французький Сенат Ухвалами вівчаті в школах Франции курс истории України. Аналізуючі праці французьких авторів про Україну (1893), відомій вчений-етнограф В. Горленко назвавши Меріме "одним з найосвіченішіх письменників Франции", а его розвідку про козаків давніх часів - Майстерня. Історичні праці Меріме високо оцінювалі и его біографі. Так, критик Г. Планш вважаєтся картіні Меріме з життя запоріжців "Гіднімі найвідатнішіх майстрів" (1, с.36). p> Паризький газета "Moniteur" 25.05.1868р. надрукувала статтю Меріме "І. Тургенєв ". У ній поряд Із Розгорнутим аналізом "Записок мисливця" він вісловівся и про "Народні оповідання" Марка Вовчка (9, с.734). "Ці оповідання мені відомі Тільки в російському перекладі, здійсненому І.С. Тургенєвім -, писав Меріме, - фарби тут Такі похмурі, что вся картина відштовхує читача ... Манера Тургенєва зовсім Відмінна. Его поміркованість, безсторонність, старанність, з Якою ВІН пріховує свои Власні Переконаний, подібні до судді, что Узагальнює Суперечка, Надаються его оповіданням Такої сили, Якої Ніколи НЕ досягнутості найяскравішою драматургією. Пройняті тонкою и Сумной поезією, смороду справляються больше Враження, чем обраних, спрічінене оповіданнямі Вовчка "(10, с.70)
Меріме МАВ Намір Перекласти рідною мовою кілька творів Марка Вовчка и все ж не наважівся показати ФРАНЦУЗЬКИЙ читачам "роз'ятрені Криваві рани" героїв оповідань української пісьменніці.
А чі БУВ знайомиться Меріме з Марком Вовчком? Жодних підтверджень того немає, хоч Підстави для такого припущені існують. У 1860-1863 рр. Меріме и Тургенєв перебувалі у Паріжі, а в цею годину там почти Постійно жила українська письменниця, яка підтрімувала пріятельські стосунки з автором "Записок мисливця". Саме І.С. Тургенєв познайомів Марка Вовчка з французькою Літературно-Мистецький інтелігенцією, среди Якої МІГ буті и Проспер Меріме. p> Меріме як ученого-історика та письменника цікавіла людина-особистість, котру можна Було б поставити в центрі художнього твору або наукового Дослідження. У одному з листів (1822) ВІН зазначалось: "... Для того, щоб драматичний твір віклікав зацікавлення, в ньом слід змалюваті Видатний особу ". Через 40 років, ведучі мову про Історичні романи Вальтера Скотта, ВІН додастся: "Історичний роман має давати оцінку всім відомим фактам, вчінкам великих людей "(7, с.144-145). Велика людина Меріме вважаєтся українського гетьмана Богдана Хмельницького (1, с.36). p> "Богдан Хмельницький" Проспера Меріме - одна з кращих науково-мемуарних праць XIX ст. Водночас це ВАЖЛИВО сторінка французько-українських культурних взаємін, цінній літературний твір, Заснований на відоміх и невідоміх СЬОГОДНІ історічніх джерелах, у якому разом Із показом життя та ДІЯЛЬНОСТІ візначного сина українського народу Богдана-Зіновія Хмельницького розповідається про стійбище народніх мас України, їх визвольну боротьбу проти феодальної несправедлівості, СОЦІАЛЬНОГО ї национального гніту.
Розповідаючі про цього гетьмана, відважного воїна, глібокодумного політика, Меріме вказує на его Походження з бідніх дворян, що не посилаючися на якісь конкретні матеріали чи документи. Письменник вважаєтся Хмельницького вмілім дипломатом, й достатньо освіченою людиною, яка знала кілька мов: русский, російську, польську, латинську та турецько. Змальовуючі особистові життя Богдана Хмельницького, его діяльність, Проспер Меріме дійшов висновка, что гетьман українського народу - це патріот, безмежно відданій козацтву та Україні. Всі его життя кровно пов'язано з історією України, ее Визвольний Боротьба (5, с.36).
Захопівшісь прочитання и Почути, письменник и вчений Із світовім ім'ям сам торкається української тематики. Так, у часопісі "Revue de deux Mondes" 01.12.1851р. з'являється его стаття "Микола Гоголь". У ній крізь призму ОЦІНКИ повісті "Тарас Бульба" автор Робить СПРОБА характеристики ЖИТТЯ І побуту запорізькіх козаків...
