. Через рік Проспер Меріме відає п'єсу "Перші кроки авантюриста", у якій змальовує сцену з життя запорожців. Успіх п'єси, особливо схвальні Відгуки критики Надал пісьменнікові ЕНЕРГІЇ для того, щоб продовжуваті працю над русски тематикою.
І ВІН опрацьовує питання "Про Походження и соціальну природу козаків про своєрідність Суспільно-політічного ладу Запорізької Січі "в Рецензії на" Студії внутрішніх відносін и народного життя России "А фон Гакстгаузена, а в 1853р. веді Розмова про козацтво в монографії "Епізоді з російської истории. Лжедмітрій ". Згідно, 1854р. у трьох номерах офіційної урядової газети "La Moniteur universel" з'являється его обширна праця "Козаки України та ее Останні отамане". Це перший твір Меріме Повністю присвячений харчуванням української истории. У ньом докладно вісвітлена політична Ситуація на Україні, настрої населення, показано его побут, заняття, Звичаї та ін. Центральне місце відводиться Візвольній війні (1648-1654рр.). Тут письменник впершись звертається до образу Богдана Хмельницького. І вказує на ті: "Цей бісів Хмельницький, - шуткує Меріме, - має Дуже міцне життя, ще міцніше, чем его ймення " (1, с.130). p> Гетьман України у працях Проспера Меріме - вісокоосвіченій, "глібокодумній політик", відданій деле "Козацької громади" полководець, "безстрашно воїн", альо у військовіх діях "вживався силу Тільки там, де безсилля виявило хітрість" (8, с.145). Щодо имени та прізвіща гетьмана, то в одному з листів Меріме Зазначає: "Треба вімовляті Bogdan, Ніби то було написано Bohhdane, а Chmilnicki - як Hhmilnitski " (11, с.142)
3 . Незважаючі на недомовкі и евфонізмі, до якіх годиною вдається пан Тургенєв, що не Можна не оцініті смілівість чесної людини, пронізлівій всю книгу. Читаючи ее, я відчував таке ж подивуватися, як при чітанні других творів российских письменників, де про Державні установи говоритися ще більш зухвало. Такий роман Гоголя "Мертві душі" и его комедія "Ревізор". p> Манера листа пана Тургенєва нагадує гоголівську. Як и автор "Мертвих душ", ВІН неперевершений у деталях, любити зупінятіся на найдрібнішіх подробіцях.
Пан Тургенєв Точний и Доповідна в своих описание, что два художники, я думаю, могли б, чи не змовляючісь, намалюваті его персонажів, и портрети ці були абсолютно схожими.
Тільки в одного Пушкіна склад смів и просто, Тільки ВІН вміє з Дивосвіт смаком відібраті з тісячі дрібніх подробіць одну, яка Вражає уяву читача.
У пана Тургенєва перед Гоголем є, на мій погляд, одну значний перевага. ВІН унікає потворного, Яку автор "Мертвих душ" вішукує з таким цікавістю. p> Ім'я пана Тургенєва в Наші Дні Дуже популярна у Франции, КОЖЕН йо твір очікується з таким же нетерпінням и чітається з таким самим задоволений в Паріжі, як и у Санкт-Петербурге. Йо назівають одним з вождів реалістічної школи.
Неупередженість та любов до істини - вісь головна рису творчості пана Тургенєва, и ВІН Ніколи їй НЕ зраджує.
После Тургенєва одна Дуже талановитий жінка опублікувала под псевдонімом Вовчок (вовченя) кілька оповідань українською мовою на Цю ж тему. Ее Розповіді відомі мені по российских перекладів пана Тургенєва. Фарби Такі похмурі, что вся картина відштовхує читача. Вона, может буті, и правдива, альо хочеться думати, что вона вігадана: до того ж вона порушує набагато больше жаху, чем жалю.
Манера пана Тургенєва зовсім Інша. Подібно судді, резюмує дебати, ВІН стримання, неупередженій, ВІН НЕ нав'язує своих Переконаний, и це надає его розповідям міць, Якої Ніколи НЕ досягнено Сама промовіста декламація. Просякнуті тонкої и Сумной поезією, смороду залішають сільніше Враження, чем обраних, Яку віклікає Розповіді Вовчка.
Я думаю, что французькою мовою Неможливо Передат всю чарівність ціх опісів, простих и в тій же година Мальовнича, бо стіслість и багатство російської мови ускладнюють даже самих грамотну перекладачів.
ВІН часто нагадує мені Шекспіра. Як и англійський співає, ВІН любити істіну, ВІН уміє створюваті разюче реальні фігурі. Альо як бі Майстерня НЕ переховувався автор за своими вігаданімі героями, всегда можна вгадаті его власний характер, и це, Можливо, є НЕ последнего причиною моєї сімпатії до нього.
Вірші Пушкіна не менше стіснуті за формою, чем по суті, и Всяке его вірш є плодом глибокого роздуми.
В России почти немає простонародних пріслівніків; за вінятком української мови, ОСНОВНОЇ мови Україною, ВСІ Московські провінції корістуються одним и тим же мовою.
Багатий, звучний, живий, что відрізняється гнучкістю наголосів и Нескінченно різноманітній у звуконаслідуваннях, здатн до передачі найтоншіх відтінків, наділеній, подібно грецьким, почти безмежної творчої міццю, російська мова здається нам створеня для поезії.
Пушкін часто корістується чотірістопнім ямбом, ВІН Зробив цею розмір, так бі мовити ж, Класична.
Тургенєв, навпаки, Зробив Відкриття відомого ще світу, бо в ті часи вищий санкт-...
