тка була легкою для засвоєння, зручною у наборі. Вона демократизувала читання, сприяла поширенню грамотності, освіти. Згодом М.В. Ломоносов писав про неї:
В«При Петрові Великому не самі бояри і боярині, але і букви скинули з себе широкі шуби і вбралися в літні одягуВ».
Остаточний варіант цивільної азбуки був прийнятий в 1710 р. Петро I власноручно написав на примірнику цивільної азбуки: В«Сімі літери друкувати історичні та мануфактурні книги. А які подчернени, тих [в] вищеописаних книгах не вживати В». p> Кирилівський шрифт з 1708 вживається головним чином для друкування церковних книг; деякий час їм продовжували друкувати підручники, релігійні книги, найбільш важливі видання, призначені для широкого розповсюдження у всій Росії, так як в провінцію цивільний шрифт проникав повільно. Кирилиця була більш звична, ніж цивільний шрифт, цим пояснювалася В«живучістьВ» книг старої кирилівського друку. p> Загальна характеристика книжкової справи
У відповідності з новими вимогами необхідно було значно збільшити випуск книг, змінити їх тематику. Друкарський двір не міг задовольнити цю потребу, він потребував докорінного переобладнанні для друкування світських книг в їх новій формі, що не могло бути виконано в короткий термін. У 1698 р. під час свого перебування в Голландії Петро I дав привілей негоціантові Яну Тессінгу на друкування російських книг в Амстердамі (офіційна грамота була надіслана пізніше, в лютому 1700 р.). За програмою, складеною Петром I, друкарня повинна була випускати В«європейський, азіатський і амеріцкіяземния і морських картини і креслення, і всякі друкарські листи і персони, і про земних і морських ратних людєх, математичні, архітектурскія, і городостроітельния і іния художня книгиВ» - ті книги, в яких потребувала Росія. Ці видання мали сприяти В«славі нашого великого государя нашого царської величності височезні імені та всьому Російському нашому царству між європейськи монархиВ». Підкреслювалося, щоб В«Пониження б нашого царської величності височезні честі і держав наших слави в тих кресленнях і книгах не булоВ». p> На допомогу Тессінгу, який не знав російської мови, був узятий білорус І.Ф. Копієвський, теж володів мовою не досконало. Він був перекладачем, упорядником і видавцем російських книг, що друкувалися в Амстердамі. p> Першими амстердамський виданнями були В«Введення короткий у всяку історіюВ» і В«Короткий та корисне руковеденіево арифметикуВ», складене Копієвський. Тут вперше в друкованій російській книзі застосовувалися арабські цифри і ряд термінів, які отримали потім поширення в науковій і технічній книзі. p> Для Амстердамської російської друкарні були виготовлені спеціальні літери, більш дрібні і тонкі, ніж московські. Деякі букви в цих книгах по обрису наближаються до цивільного шрифту. p> Друкування книг за кордоном, відірване від Росії, погано піддавалося контролю, коштувало дорого. Воно не могло вирішити проблеми збільшення випуску книг. Амстердамська друкарня Тессі...
