значення, як в науковій літературі, так і в нормативно-правових актах. p> Основним недоліком сформульованих у літературі наукових визначень поняття В«пам'ятки історії та культуриВ» є те, що пам'ятники розглядаються виключно як особливий вид майна, що володіє набором специфічних ознак, властивостей і підлягає в силу цього заощадженню в інтересах конкретного соціуму незалежно від волі людини.
Легальне визначення поняття В«об'єкти культурної спадщиниВ», закріплене в статті 3 Федерального закону № 73-ФЗ, також піддалося заслуженій критиці з боку вчених і практиків. Дефініція не відображає необхідних сутнісних рис досліджуваних об'єктів, що свідчить про внутрішню неузгодженість документа, положення якого складні для з'ясування і тлумачення, і нерідко призводить на практиці до судових спорів, прийняттю органами державної влади та органами місцевого самоврядування невірних рішень. p> З вищесказаного випливає висновок, що в сучасних соціально-економічних умовах потрібно вдосконалення законодавства про захист об'єктів архітектурної, історичної та культурного значення.
Контроль за дотриманням правил охорони та використання об'єктів культурної спадщини ведеться на всіх рівнях державної влади. Так, на федеральному рівні органом виконавчої влади, що виконує зазначені функції, є Міністерство культури Російської Федерації (Мінкультури Росії). У його повноваження входить прийняття нормативних правових актів, що визначають порядок охорони та збереження особливо цінних об'єктів культурної спадщини народів Російської Федерації, вимоги до змісту і формам звітності; прийняття положення про єдиний державний реєстр об'єктів культурної спадщини (пам'яток історії та культури) народів Російської Федерації та ін .
На рівні суб'єктів РФ, зокрема, в Ставропольському краї здійснення контролю за дотриманням правил охорони та використання об'єктів культурної спадщини входить у повноваження міністерства культури Ставропольського краю.
До повноважень органів місцевого самоврядування в галузі збереження і використання об'єктів культурної спадщини належить збереження, використання та популяризація об'єктів культурної спадщини, що знаходяться у власності поселення, охорона об'єктів культурної спадщини місцевого (муніципального) значення та ін
Проаналізувавши перелік повноважень органів державної влади в галузі контролю за дотриманням правил охорони та використання об'єктів культурної спадщини на всіх рівнях влади, ми дійшли висновку про те, що правове регулювання механізму охорони об'єктів культурного значення недостатньо ефективно. Так, наприклад, в законі не закріплено обов'язок для органів місцевого самоврядування затвердити положення про зону охорони об'єктів культурної спадщини для поселень, які отримали статус В«історичне поселенняВ», відсутні імперативні норми про те, що кожне муніципальне утворення, що отримало статус історичного поселення, має затвердит...