Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Учебные пособия » Розробка технології виплавки, позапічної обробки і розливання заданої марки сталі

Реферат Розробка технології виплавки, позапічної обробки і розливання заданої марки сталі





ерування

а) шамотної KAl = 10-12

б) високоглиноземисті KAl = 10-13. * p> Варіант а). Приймаються складу кінцевого рафінувальних шлаку з табл. 3, aO = 0,00075% (футеровка шамотна)

,

LS = 32,7

В 

Варіант б). Склад кінцевого рафінувальних шлаку приймаємо так само, aO = 0,00016% (футеровка високогл.) br/>

, LS = 151

В 

Усереднені значення коефіцієнта LS при обробці синтетичним шлаком склали. Отже, величини, що характеризують десульфурірующая здатність синтетичного шлаку - LS і істотно знижуються до кінця обробки за рахунок помітного збагачення шлаку кислими (SiO2) і напівкислими (Al2O3) компонентами і значення LS і наближаються до практичних даними, що і є підтвердженням необхідності розрахунку значень LS і за ур-нію (7) з урахуванням протікання процесів розведення вихідного синтетичного шлаку оксидами - продуктами розкислення металу, пічним шлаком і продуктами ерозії футеровки. Вплив процесу розведення вихідного рафінувальних шлаку за рахунок вказаних вище джерел має ще більш сильно виявитися при використанні ТШС - твердошлакових сумішей для десульфурації сталі. Пов'язано це з тим обставиною, що витрата ТШС зазвичай складає в межах 8 - 17 кг/т. стали, що приблизно в 3 - 5 разів менше, ніж витрата синтетичного шлаку через сильний охолоджуючого ефекту.

9. Обробка сталі ТШС


Останнім часом для позапічної обробки сталі з метою десульфурації замість синтетичного шлаку все частіше використовують так звані ТШС - твердо - шлакові суміші. Основною вимогою до вибиратися складом ТШС є забезпечення таких складів шлакової рафінувальних суміші, щоб після присадки ТШС в ківш вона якомога швидше переходила в рідкий стан тобто щоб T < span align = "justify"> пл утворюється шлакової суміші була нижчою температури металу в сталерозливних ковші, що підвищує кінетичні можливості розвитку процесу десульфурації, що особливо важливо при обробці ТШС. Склади і способи введення ТШС на різних металургійних заводах сильно розрізняються залежно від конкретних умов роботи. Так на Руставському металургійному комбінаті комплексна технологія обробки сталі в ковші включає продувку металу інертним газом і одночасно подачу ТШС. Шихтові матеріали ТШС включали вапно (45 - 65%), відходи ПВА (виробництво вторинного алюмінію) (20 - 45%), вулканічний шлак (10 - 20%), доломіт (10 - 20%). У результаті розплавлення отримували усереднений складу рафінувальних шлаку: CaO = 50%, SiO 2 = 10%, Al < span align = "justify"> 2 O 3 = 36%, MgO = 3%, FeO = 1%. Температура плавлення цього шлаку становила 1350 O С. Час плавлення наважки масою 1% від маси металу становила 5 хв. [2] На комбінаті В«АзовстальВ» порівнювали різні режими розкислення трубного металу алюмінієм при обробці ТШС і синтетичними шлаками. В результаті експериментів встановили, що з точки зору економії витрати алюмінію найбільш оптимальними є технології з розкисленням металу алюмінієм не в сталерозливних ковші, а на УДМ. Однак, ступінь десульфурації металу в ковші при обробці ТШС при цьому зменшується, тобто ще раз підтвердився теза про краще десульфурації глибоко раскисленной сталі. [3]

Завдання: Розрахувати значення LS і при обробці стали сумішами Руставського металургійного комбінату тобто CaO = 50%, Al2O3 = 36%, SiO2 = 10% і MgO = 3%. Обробку стали проводили в ковші з шамотної футеровкою тобто брали KAl = 10-12, витрата ТШС приймали рівним 10 кг/т.

Рішення: Розраховуємо значення LS - коеф. розподілу сірки при обробці ТШС в сталерозливних ковші:


LS = - 2,78 + 0,86 - lg aO = - 2,78 + 1,36 + 3,125 = 1,68;


Величина = 48,5 і = 32%. Отримані розрахункові значення і досить добре збігаються з практичними результатами, отриманими на Руставському металургійному заводі. Технологія операції позапічної обробки при цьому була наступною: продувку металу інертним газом через дно починали відразу з моменту появи металу на жолобі. Після наповнення металом 1/5 - 1/4 висоти ковша виробляли присадку феросплавів, а потім вводили ТШС в кол-ве 10 кг/т. Величини на окремих плавках при цьому змінювалися від 29,4 до 40, 2% при середньому значенні, рівному = 34,8%. Якби обробка сталі ТШС зазначеного складу проводилася б у високоглиноземистих ковшах або в ковшах зі спокійної футерівкою, розрахункова величина LS склала б:

LS = - +2,78 + 1,36 + 3,79 = + 2,37; LS = 234 і = 0,7 (70%).


...


Назад | сторінка 15 з 31 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Контроль і вимірювання рівня рідкого металу в проміжному ковші
  • Реферат на тему: Визначення аналітичної залежності опору металу пластичної деформації для ст ...
  • Реферат на тему: Організація перевезень рідкого шлаку
  • Реферат на тему: Пристрій та призначення агрегату позапічної обробки сталі типу піч-ківш
  • Реферат на тему: Основні види позапічної обробки сталі