Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Цивільно-правова відповідальність за порушення зобов'язань при здійсненні підприємницької діяльності

Реферат Цивільно-правова відповідальність за порушення зобов'язань при здійсненні підприємницької діяльності





більше що з введенням в дію Закону про третейські суди число третейських розглядів має збільшитися.

Важливе правило закріплюється в п.4 ч.1 ст.33 АПК містить положення про те, що арбітражні суди розглядають справи у спорах між акціонером і акціонерним товариством, учасниками інших господарських товариств і товариств, витікаючими з діяльності господарських товариств і товариств, за винятком трудових спорів. Відзначимо, що виробничих кооперативів і споживчих товариств ця новела не торкнулася - їх члени «продовжать сперечатися» з ними в судах загальної юрисдикції. Мабуть, таким чином законодавець врахував специфіку відповідних кооперативів та товариств як юридичних осіб. Заперечення викликає інше - чому законодавець не відніс до компетенції арбітражних судів відповідні спори:

між учасниками інших, ніж акціонерні товариства, господарських товариств і товариств і цими товариствами, і товариствами; між акціонерами акціонерного товариства.

У згаданому вище постанові Пленуму Верховного Суду РФ від 24 лютого 2005 № 3 (п. 3) зазначено, що якщо сторонами спору про захист ділової репутації будуть юридичні особи та індивідуальні підприємці в іншій сфері, що не що стосується підприємницької та іншої економічної діяльності, то такий спір підвідомчий суду загальної юрисдикції.

ст.65 АПК передбачає актуальну норму про те, що «особи, що у справі, право посилатися тільки на ті докази, з якими інші особи, що у справі, були ознайомлені завчасно». Цю норму слід, як видається, тлумачити обмежено - в тому сенсі, що іншим особам, бере участі у справі, повинна була бути надана можливість завчасного ознайомлення з відповідними доказами.

Стаття 70 АПК (ч.1) містить важливу новелу: «Арбітражні суди першої та апеляційної інстанцій на всіх стадіях арбітражного процесу повинні сприяти досягненню сторонами угоди в оцінці обставин в цілому або в їх окремих частинах, проявляти в цих цілях необхідну ініціативу, використовувати свої процесуальні повноваження і авторитет органу судової влади ».

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.70 АПК, визнані сторонами в результаті досягнутої між ними угодами обставини приймаються арбітражним судом у якості фактів, які не потребують подальшого доведення.

У відповідність з абз.1 і 2 ч. 3 ст.70 АПК визнання стороною обставин, на яких інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин. Факт визнання сторонами обставин заноситься арбітражним судом до протоколу судового засідання і засвідчується підписами сторін. Визнання, викладене в письмовій формі, долучається до матеріалів справи.

Згідно ч.5 ст.70 АПК - обставини, визнані і засвідчені сторонами в порядку, встановленому АПК, у разі їх прийняття арбітражним судом, не перевіряються їм в ході подальшого провадження у справі.

ст.71 АПК обмежує доказову силу копій документів, якщо першотвору та можливості його отримати немає, а представлені особами, що у справі, копії цього документа не тотожні між собою і неможливо встановити справжній зміст першоджерела за допомогою інших доказів. Законодавцю, однак, слід було б тут врахувати, що: одна справа - нотаріально завірена копія, інша справа - копія, завірена навіть не «джерелом» документа або взагалі не завірена.

Корисну новелу містить ст.99 АПК, яка регламентує т.зв. попередні забезпечувальні заходи. Необхідність у забезпеченні майнових інтересів майбутнього позивача може виникнути і тоді, коли він в силу необхідності дотримання досудового порядку врегулювання спору ще не може подати позов і просити про вжиття заходів щодо забезпечення позову в якості позивача.

. 2 ст.111 АПК передбачає одну з форм процесуальної відповідальності - віднесення всіх судових витрат у справі на особа, що зловживають своїми процесуальними правами або не виконувати своїх процесуальних обов'язків, якщо це призвело до зриву судового засідання, затягування судового процесу, що перешкодило розгляду справи та прийняття законного та обґрунтованого судового акту.

Гол. 15 АПК цілком присвячена примирливим процедур, у тому числі - світовим угодами, їх висновками, оформлення і добровільному (ч.І ст. 142) або примусовому (ч.2 ст. 142) виконанню. Законодавець в ч.1 ст. 138 АПК налаштовує арбітражні суди на активну роль у вишукуванні можливостей досягнення компромісу між сторонами спору.

Актуальну новелу містить ст. 160 АПК. Ч. 1 цієї статті встановлює, що у випадку, якщо в одній заяві з'єднані вимогу про встановлення підстав відповідальності відповідача і пов'язане з ним вимога про застосування заходів відповідальності, арбітражний суд має право за згодою сторін розглянути такі вимоги в роздільних судових засіданнях.

Назад | сторінка 15 з 24 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Підготовка справи до судового розгляду в арбітражних судах. Порядок повідо ...
  • Реферат на тему: Відкриття рахунків у акціонером банку, відмінність майново-правового станов ...
  • Реферат на тему: Зміст принципу встановлення судом дійсних обставин справи
  • Реферат на тему: Правове регулювання діяльності господарських товариств
  • Реферат на тему: Акціонерне товариство як юридична особа в системі господарських товариств