lign="justify"> У країнах Заходу економічний метод регулювання природокористування більш дієвий. Там застосовуються різноманітні засоби стимулювання приватного капіталу, що заохочують його до виконання нових законодавчих норм. Це і пряма дотація очисних та інших видів обладнання, і будівництво міських і районних водоочисних споруд, які позбавляють підприємства відповідних витрат, пільгове цільове кредитування приватного сектора, і система податкових пільг. p align="justify"> Паралельно із стимулюванням відпрацьовуються також і важелі примусу, застосовувані до порушників цілісності природного оточення. У першу чергу це заборона виробництва, яких - або хімічних речовин, що володіють підвищеною токсичністю, вимога про припинення викидів в навколишнє середовище залишкових продуктів в місцях і районах, де склалося критичне становище з точки зору стану навколишнього середовища. У деяких країнах для забруднюють середовище підприємств встановлюється обов'язок виплачувати в скарбницю прогресивний податок за В«наднормативніВ» викиди забруднюючих та інших шкідливих речовин. Ряд законодавчих систем передбачає штрафи у разі недотримання встановлених екологічних норм, а в окремих випадках - тюремне ув'язнення порушників законів або заборона діяльності підприємств. p align="justify"> Капіталістична держава бере на себе основну частину витрат на фундаментальні наукові дослідження та підготовку кадрів у галузі охорони навколишнього середовища, залишаючи за приватним бізнесом область високорентабельних прикладних науково - технічних робіт. Збільшується обсяг державних асигнувань на дослідження в галузі екології та природних ресурсів. p align="justify"> У найбільш розвинених країнах капіталістичного світу були прийняті спеціальні програми створення і розвитку національних систем моніторингу. Створення служби моніторингу означає розміщення у всіх районах країни, де має місце концентрація джерел порушення якості середовища, мережі дозиметричних і дослідницьких станцій, лабораторій, пунктів зразок гідрометеорологічних служб. Надходить інформація в спеціальних регіональних і національних центрах. br/>
Тема 13. Формування інформаційної бази для управління природокористуванням
. Управління еколого-економічними процесами
Для розуміння сутності управління еколого-економічними процесами, в тому числі і процесами в еколого-економічних системах, необхідно системно статистично розглянути сам об'єкт управління в цілому, регіон або безвідхідний територіально-виробничий комплекс (ТПК), в якому протікають взаємозв'язані процеси: створення продукту праці при існуючих технології, техніці управління та розвиток безвідходного ТПК основних виробництв і виробництва проміжного продукту, а також розширення можливостей технології і техніки, вдосконалення управління РЕЕС.
Системно-статистичний підхід базується на аналізі, що бере початок від методу дослідження операцій. Він передбачає встановлення цілей і зосередження уваги на побудові цілого на відміну від побудови компонентів або підсистем, тобто дозволяє чітко сформулювати основну мету завдання. У результаті використання системного підходу до дослідження проблеми та системно-статистичного аналізу антропогенного впливу визначаються глобальні шляхи вирішення завдань для отримання найвищого ефекту. p align="justify"> Системно-статистичний підхід дозволяє вирішувати проблему підвищення достовірності передачі і переробки інформації, відкриває перспективи оптимізації таких важливих параметрів складної системи, як завадостійкість і надійність, розподіл інформаційної надмірності при передачі і переробки інформації. Автори деяких сучасних робіт з теорії інформації використовують завдання без достатнього системного аналізу їх на достовірність інформації, припускаючи абсолютну надійність системи, а в роботах з дослідження надійності передбачається інша ідеалізована ситуація: відмови і збої в апаратурі безвідносно до економічних та інформаційних процесів, в ній протікає. Однак реальна ситуація суттєво складніше: недостовірна інформація передається і обробляється в абсолютно ненадійних системах, що завдає певний економічний збиток народному господарству. Виявлення причин збитку через недостовірність інформації, що переробляється і ненадійності РЕЕС в даний час стає актуальним. br/>
2. Роль персоналу в управлінні природокористуванням
Сучасні темпи розвитку народного господарства, спеціалізація галузей промисловості і виробництв та їх укрупнення в безвідходні ТПК спричинили істотне зростання економіко-організаційних і техніко-економічних взаємозв'язків, ускладнення завдань управління, викликане значним збільшенням обсягу підлягає обробці інформації , функціональним поділом управлінської праці, зміною форм взаємного впливу між галузевими керуючими та санітарно-епідеміологічними організаціями в будь...