мін зберігання визначають за формулою:
Мк = Q в€™ Др в€™ Т/10000 в€™ р
де Мк - кількість реагенту, т;
Q - повна розрахункова продуктивність очисної станції, м/добу;
Др - доза реагенту по максимальної потреби, мг/л;
Т - тривалість зберігання реагенту, діб;
р - вміст активного безводного продукту в реагенті,%.
М = 20343,96 в€™ 37,5 в€™ 30/10000 в€™ 40 = 57,2 т.
Доставка здійснюється ж/д шляхом. Приймаємо 1 вагон на 60т. p> Об'єм розчинних баків визначаємо виходячи з розрахунку 2 м 3 на 1 т. очищеного коагулянту:
W = 2 в€™ 57,2 = 114,4 м
Приймаються 3 розчинних бака розміром 4,44,4 м кожен, висоту шару розчину приймаємо 2,0 м.
З розчинних баків (баки мокрого зберігання) розчин коагулянту перекачують насосами в витратні, обсяг яких визначають за формулою:
В
Приймаються 2 витратних бака об'ємом 6,36 м кожний, висоту шару розчину приймаємо 2,0 м, площею 1,78 х1, 78 м.
Для розчинення коагулянту і перемішування його в баках передбачають подачу стисненого повітря з інтенсивністю: 8-10 л/(с в€™ м) для розчинення; 3-5 л/(с в€™ м) для перемішування при розведенні до необхідної концентрації у видаткових баках.
За площею баків, їх числу і інтенсивності подачі повітря визначають для сухого розчинення по формулою:
Qв = qв в€™ F в€™ n,
де Q в-витрата повітря, л/с;
qв - інтенсивність подачі стисненого повітря, л/(с в€™ м);
F - площа одного бака, м;
n - число баків.
Розрахунок виконують окремо для розчинних і витратних баків, потім отримані значення складають і по сумарному результату підбирають повітродувки (робочу та резервну). Основні характеристики повітродувок наведені в табл.4.28 [2].
Для розчинних баків
Qв = 10 в€™ 19,36 В· 3 = 580,8 л/с.
Для витратних баків
Qв = 5 в€™ 3,18 в€™ 2 = 31,8 л/с.
Приймаємо 1 робочий і 1 резервний насоси.
Х150-125-315-Д; подача 200 м/год; напір 32 м; допустимий кавітаційний запас 4,5 м; частота обертання 24 с; потужність насоса 24 кВт; ККД насоса 73%; маса насоса 200 кг.
Вапно вводять у воду в вигляді розчину або суспензії (вапняного молока). На водоочисні станції вапно поставляють негашеного (комовой або меленої порошкоподібної) і гашеного в вигляді вапняного молока 30% концентрації або тесту 50% концентрації.
При використанні комової вапна передбачають її гасіння та зберігання у вигляді тесту в ємностях. Об'єм ємностей визначають з розрахунку 3,5-5 м на 1 т товарної вапна. Кількість вапна на прийнятий термін зберігання визначають за формулою:
Мu = Q в€™ Др в€™ Т/10000 в€™ р p> Мu = 20343,96 в€™ 16,5 в€™ 30/10000 в€™ 60 = 1,68 т.
W = 3,5 в€™ 1,68 = 5,87 м.
Приймаються 2 витратних бака об'ємом 5,87 м кожний, висоту шару розчину приймаємо 2,0 м, площею 1,72 х1, 72 м.
Доставка здійснюється автотранспортом.
Вапняне тісто з баків або перевантажують, або перекачують у витратні баки, обладнані мішалками, де розбавляють до заданої концентрації (не більше 5% по Сао). Об'єм видаткового бака (з розрахунку добової потреби вапна) визначають за формулою:
Wu = W в€™ bu/T в€™ bu.м
де Wu - обсяг витратного бака, м;
W - обсяг баків мокрого зберігання вапняного тесту, м;
Т - тривалість зберігання вапняного тесту, діб;
bu - концентрація вапна (за СаО) у вапняному тесті,% (35-40%);
bu.м - концентрація вапняного молока,% (до 5%).
W U = 7,7 в€™ 35/30 в€™ 5 = 1,8 м.
Кількість баків для мокрого зберігання вапняного тіста і витратних баків вапняного молока повинно бути не менше двох.
Приймаються 2 бака мокрого зберігання вапняного тесту об'ємом 1,8 м кожен, висота шару розчину приймаємо 2,0 м, площею 0,950,95 м
При сухому зберіганні негашеним вапна (у закритих складських приміщеннях) технологічна схема отримання вапняного молока аналогічна викладеної вище, а обсяг баків визначають з розрахунку добової потреби.
Якщо вапно надходить на очисні споруди у вигляді вапняного тіста або молока, передбачають їх мокре зберігання.
При витраті вапна до 50 кг/добу по СаО допускається застосування схеми з використанням вапняного розчину, одержуваного в сатураторах подвійного насичення.
Для безперервного перемішування вапняного молока застосовують гідравлічне перемішування (з допомогою насосів) або механічні мішалки. При гідравлічному перемішуванні висхідну швидкість руху вапняного молока в баку приймають не менше 5 мм/с.
Продуктивність насоса для гідравлічного перемішування визначають за формулою:
Qн = 3,6 в€™ V в€™ F в€™ n,
де Qн - продуктивність насоса, м/год;
V - висхідна швидкість вапняного молока, мм/с;
F - площа бака, м;
n - кількість баків.
...