вень економічного розвитку суспільства і добробуту її членів; характер його соціально-політичної організації; рівень розвитку матеріально-технічної бази податкових органів, що обумовлює як вибір податків, які в даних умовах можуть стягуватися з найменшими витратами, так і мінімізацію можливостей ухилення від їх сплати; рівень податкової культури та правосвідомості громадян; традиції оподаткування.
Під впливом цих факторів у більшості розвинених країн склалася така структура податкових систем, яка характеризується переважанням прямих податків, у той час як у країнах з більш низьким рівнем соціально-економічного розвитку переважає непряме оподаткування, хоча його роль досить велика і в деяких високорозвинених державах, що пояснюється як традиціями оподаткування, так і особливостями їх соціально-економічної орієнтації (панівної моделлю ринкової економіки).
Різна роль прямих і непрямих податків обумовлена ​​їх перевагами і недоліками.
Переваги непрямих податків пов'язані з тим, що вони є надійним способом мобілізації грошових коштів до державного бюджету, тоді як прямі податки надходять далеко не в повному обсязі внаслідок приховування доходів від оподаткування.
Недоліки непрямих податків обумовлені тим, що вони підвищують ціни товарів і важким тягарем лягають на малозабезпечені верстви населення.
3.2 Податкова система Україна
Ринкова трансформація української економіки зумовила необхідність переходу від переважно неподаткових до податкових методів акумуляції доходів у державному бюджеті, становлення самостійної податкової системи. В даний час ця система в основному сформована. Вона включає в себе основні види загальнодержавних податків, що існують в розвинутих країнах світу, з рівнем ставок, що не перевищує середньоєвропейський. У той же час податкова система України характеризується рядом особливостей:
1) досить високим загальним рівнем оподаткування, визначеним частиною доходів бюджету у ВВП. При цьому офіційна статистика не дає повного уявлення про податковий тягаря, оскільки при його визначенні не враховується сума нарахованих, але не сплачених податків (заборгованість платників перед бюджетом), що досягла в Україна значних розмірів;
2) нерівномірним розподілом податкового тягаря між окремими платниками внаслідок "Тінізації" економіки і недостатньо обгрунтованого пільгового режиму оподаткування окремих економічних суб'єктів;
3) внесенням постійних змін до системи оподаткування, яке обумовлює надзвичайно високий рівень її нестабільності.
Швидко змінюються не тільки ставки (особливо граничні ставки особистого прибуткового податку: від 90 до 40% і намічається їх подальше зниження до 30%), а й види податків, структура податкової системи і загальний рівень оподаткування. Тільки за два роки (1992 - 1994) він збільшився на 16,3 процентного пункту, а потім, теж за два роки, знизився на 10,5 процентного пункту. Тим часом частка доходів бюджетів у ВВП за 30 років у США збільшилася всього на 3,4 процентного пункту, у ФРН - на 8, під Франції - на 10,6, у Великобританії - на 7,5 відсоткового пункту. Хоча податкова система, що знаходиться в стадії становлення, повинна мати більш високим рівнем мінливості, ніж зрілі, сформовані податкові системи, те, що ми маємо, виходить за рамки нормального процесу становлення.
4) формуванням податкової системи України на основі впровадження досвіду оподаткування, накопиченого в розвинутих країнах світу. Хоча це процес неминучий і природний, некритичне запозичення зрілих форм оподаткування, адекватних іншим соціально-економічним і політичним умовам, веде до зниження ефективності оподаткування;
5) відрізняється від розвинених країн структурою оподаткування, в якій висока питома вага непрямих податків, низька питома вага особистого прибуткового податку і дуже високі нарахування на фонд заробітної плати;
6) незначною роллю місцевих податків і зборів у формуванні доходів територіальних громад, нестабільністю і недостатністю їх доходної бази взагалі;
7) використанням податків перш за все як інструментів проведення фіскальної податкової політики, неувагою до регулюючої функції податків.
Податкова система Україна перебуває в стані перманентного вдосконалення. Перспективи її розвитку на даному етапі пов'язуються перш за все з розробкою і введенням Податкового кодексу України, покликаного звести воєдино й узгодити всі податкові закони, стати основним законодавчим актом, що регулює проблеми оподаткування.
Докладніше про налообложенія України.
Сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових Фонди, які стягуються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування.
Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обов'язок. Сплачувати податки і...