ому полягає особливість тактики провадження цієї слідчої дії. p align="justify"> Допит обвинуваченого (його статус визначений у ч.1 ст.47 КПК України) проводиться з метою отримання правдивих показань по всіх обставинах, які мають значення у справі і що дозволяє перевірити достовірність даних, на яких засновано обвинувачення, встановити причини, що призвели обвинуваченого до злочину, і умови, що сприяли його вчиненню, а також з'ясування даних, що характеризують особу обвинуваченого. Визнання ним своєї вини у процесуальному значенні є доказом, що не мають переважного значення перед іншими. Отримати від особи, яка вчинила злочин, визнання, правдиві свідчення дуже важливо в тактичному плані: обвинувачений краще, ніж будь-хто інший, знає обставини, мотиви скоєного ним злочину, може послатися на осіб, які підтверджують його свідчення, назвати обставини, ще не відомі слідчому .
Дуже важливо таку обставину: обвинувачений сам вирішує, як йому скористатися своїм правом давати свідчення. Чи давати показання по суті пред'явленого йому обвинувачення, з приводу інших відомих йому обставин, що мають значення по кримінальній справі, за наявними у справі доказам. Він має право також прийняти рішення: утриматися від дачі показань до певного моменту або до закінчення попереднього слідства. p align="justify"> Допит проводиться слідом за пред'явленням постанови і починається з з'ясування, чи визнає обвинувачений себе винним у пред'явленому обвинуваченні. Потім йому пропонується дати показання по суті обвинувачення. Від того, як відповість обвинувачений на поставлене питання про визнання себе винним, залежить подальша тактика допиту. p align="justify"> Обвинувачений може визнати себе винним повністю, частково або відкинути звинувачення. У тому випадку, якщо він повністю визнає себе винним, слідчий з'ясовує істинність визнання. Помилкове визнання провини може бути вивертом обвинуваченого, спрямованої на те, щоб уникнути відповідальності за більш тяжкий злочин. Обвинувачений вважає, що коли незабаром він згоден із змістом постанови про пред'явлення обвинувачення, слідчий не стане виявляти обставини, що викривають його у вчиненні іншого злочину. Один з основних прийомів, застосовуваних при допиті обвинуваченого, який визнає свою провину, - деталізація показань, яка дозволяє виявити співучасників, підбурювачів, встановити, де знаходиться викрадене, майно обвинуваченого, підмет можливої вЂ‹вЂ‹конфіскації, і отримати нові докази, що підтверджують правдиві свідчення обвинуваченого. Іншим тактичним прийомом, який може бути застосований для перевірки показань обвинувачуваних, служить повторний допит обвинуваченого. Деталізація показань при повторному допиті часто дозволяє виявити їх невідповідність початковим. p align="justify"> Слідом за відповіддю на запитання, чи визнає себе обвинувачений винним у пред'явленому йому обвинуваченні, вислуховуються його свідчення у формі вільної розповіді, в процесі якого в...