. Чисельність населення, що живе в регіонах з різною якістю життя, поки не дає приводу для оптимізму. Майже половина росіян проживає в регіонах із зниженими значеннями індексу, 1% населення - у надпроблемній за якістю життя регіонах. p align="justify"> У контексті проблеми даного дослідження великий інтерес представляє індекс демократичності регіонів. При цьому дослідники враховували такі позиції, як відкритість, демократичність виборів, політичний плюралізм, незалежні ЗМІ, економічна лібералізація, громадянське суспільство, політичний устрій, регіональні еліти, корупція, місцеве самоврядування. Виявилося, що найбільш благополучні регіони з точки зору ІРЛП та індексу якості життя не входять до групи лідерів (Москва - 26-е місце, ХМАО - 21-е, ЯНАО - 35-е місце), а такі досить благополучні регіони, як Татарстан і Башкортостан, займають 74-е і 85-е місця відповідно. Контрасти у рівні демократичності регіонів виявилися не настільки великі. Помітно виділяється група лідерів, до якої входять Санкт-Петербург, Свердловська, Пермська, Нижегородська області та Карелія. p align="justify"> Таким чином, на перший погляд зв'язку між рівнем демократичного розвитку та рівнем життя населення в регіонах немає. Однак не викликає сумніву, що найбільшою мірою демократичні права і свободи затребувані активними групами населення, найбільш зрілими в соціальному і економічному сенсі. Перш за все, це відноситься до середнього класу. У 2009 р. 40% росіян були впевнені, що для утвердження демократії та формування громадянського суспільства необхідно, щоб люди були позбавлені від матеріальної потреби, а найбільшу загрозу демократичним завоюванням бачили у великому розриві між багатством і бідністю. p align="justify"> У більшості регіонів показники В«якості життяВ», В«людського потенціалуВ», В«інноваційностіВ» і В«демократичностіВ» не збігаються. Той факт, що лідери рейтингу ІРЛП 2004 р. - Москва, Тюменська область, Санкт-Петербург і Татарстан - не відносяться до лідерів рейтингу демократичності і все більше відтісняються іншими регіонами в рейтингу інноваційності, говорить про необхідність врахування нових факторів регіональної політики. Переважала тривалий час політика концентрації економічних ресурсів і влади (хоча в основі цього поєднання в окремих регіонах лежать різні причини) перестає бути ефективною не тільки для країни в цілому, але і для самих регіонів. p align="justify"> Демографічні та міграційні процеси свідчать про стійку тенденцію В«перетіканняВ» людського потенціалу в найбільш благополучні регіони країни, що в перспективі може призвести до дуже негативних соціальних наслідків - В«стисненнюВ» освоєного і обжитого простору не тільки на сході та півночі країни, але і в багатьох областях європейської частини, розташованих поза зоною тяжіння найбільших агломерацій.
Безумовно, між цими показниками і пріоритетами регіональної економічної політики існує прямий взаємозв'язок, однак стандартні статистичні показники дають дуж...