ь з нормами та принципами міжнародного гуманітарного права. У цих цілях повинні бути прийняті національні законодавчі акти, які гарантували б соціальний захист та відшкодування матеріальної шкоди потерпілим внаслідок збройних конфліктів особам (ст. 3). Передбачається, що держави Співдружності будуть надавати один одному необхідну допомогу з метою захисту особистих і майнових прав жертв збройних конфліктів (ст. 7). Учасники Угоди встановили принцип прийняття негайних погоджених заходів для захисту осіб, незаконно позбавлених волі у зв'язку з озброєним конфліктом, незалежно від того, інтерновані вони або затримані, а також вжиття заходів для повернення військовополонених і беззастережного звільнення заручників. У цих цілях кожною стороною будуть застосовуватися ефективні заходи судового переслідування і покарання осіб, що організували, вчинили і приказавших вчинити діяння, що кваліфікується як військовий злочин або злочин проти людства за міжнародним правом або ж національному законодавству. p align="justify"> Таким чином, можна зробити висновок, що Угода про першочергові заходи стосовно захисту жертв збройних конфліктів (для Росії набула чинності в листопаді 1994 р.) в багатьох положеннях є імплементацією норм міжнародного гуманітарного права, включених до Женевські конвенції 1949 р. і в Додаткові протоколи до них 1977 р., і послужить дієвим заходом, спрямованої на посилення міжнародно-правових засобів захисту жертв збройних конфліктів.
Угода підписана 11 державами СНД і покликане сприяти застосуванню відповідних норм права як у Нагорному Карабасі, так і на всьому пострадянському просторі. Особливістю угоди є те, що воно не проводить відмінності між міжнародними і внутрішніми збройними конфліктами. p align="justify"> Слід також підкреслити, що протягом ряду років СНД вживає заходів з метою врегулювання збройного конфлікту в Нагірному Карабасі шляхом використання колективних сил з підтримки миру. Затверджене Радою глав держав СНД 19 січня 1996 Положення про колективні силах з підтримки миру (КСПМ) в СНД визначає правовий статус КСПМ як тимчасовий коаліційний формування, створюване на період проведення операції з підтримання миру в цілях сприяння врегулюванню конфліктів на території будь-якої держави СНД. Відповідно до Положення ці сили представляють собою коаліційне формування ad hoc, створюване на період проведення операції з підтримання миру в цілях сприяння врегулюванню конфліктів на території будь-якої держави СНД. p align="justify"> Слід зазначити, що Азербайджан не є учасником положення про КСПМ.
Як вже зазначалося, у своїй діяльності з врегулювання конфліктів, що здійснюється відповідно до гл. VIII Статуту ООН, СНД тісно взаємодіє з іншими міжнародними організаціями, насамперед з ООН та ОБСЄ. Ця взаємодія може здійснюватися за такими напрямами: підготовка і проведення консультацій між представниками СНД, ООН і ОБСЄ на різних рівнях, надання сприяння миротворчим силам різних місі...