> життєстверджуючий початок ренесансної культури протиставляються мотиви, викликані розчаруванням певних кіл суспільства в перемагай самокорисливості буржуазного укладу.
У 1621 р. виходить у світ Анатомія меланхолії вікарія Роберта Бертона. Інший приклад втрати гармонійного ренесансного ідеалу - поезія Джона Донна, родоначальника так званої метафізичної школи. Сучасник Шекспіра, Донн починає свою поетичну діяльність наприкінці XVI в. Його Пісні й сонети і елегії відрізняються широким, життєрадісним відчуттям світу, емоційністю, оспівують людські почуття.
До 90-х років XVI ст. відносяться і сатири Донна, що висміюють лондонських сутяг-юристів, придворних, ханжів-пуритан. Але в поемі Мандрівні душі відчувається наростаюча ворожість до плоті і земного існування. У поемах Анатомія світу і Друга річниця вже виразно видно перемога релігійного світогляду, проступають мотиви незадоволеності, туги, безвиході. Цикли віршів Божественні поеми і Благочестиві сонети присвячені виключно релігійним темам; вони сповнені екстатичного пафосу і зречення від земного буття, глумління над неміччю розуму і безсиллям людської натури.
Найбільш видатний англійський поет середини XVII в. - Джон Мілтон (1608-1674), активний учасник і ідеолог буржуазної революції; до періоду назрівання революції відноситься становлення його ідейних і естетичних позицій. Отримав прекрасну гуманістичне освіту, завершене у Франції та Італії, поет відмовляється від посвячення в сан священика і відкидає панівну англіканську доктрину. У його творчості ранніх років відсутні характерні для Відродження еротичні і гедоністичні мотиви. Воно відрізняється ідейної значущістю і філософською глибиною. Поезія його двоїста: у ній з'єднуються риси ренесансного гуманізму і пуританської релігійності. p align="justify"> У 30-ті роки Мілтон створює п'єсу-маску Комус і елегію Лісідас , де звучать вже політичні мотиви незадоволеності суспільним устроєм, критика англіканської церкви. Ці мотиви його творчості отримали подальший могутнє втілення в період буржуазної революції, яка знаменувала собою новий етап у розвитку англійської культури.
Для мистецтва Англії XVI в. характерне поєднання традицій готики з ренесансними віяннями.
Спочатку XVI в. в церковній архітектурі готика ще повністю...