Шукаємо зв'язок x i-1 з x i у вигляді рекурентного співвідношення
x i-1 = c i-1 x i + n i-1 , i = 1, .., n. (10)
Підставляючи (10) в (7), отримуємо
lc i-1 x i - (1 +2 l) x i + lx i +1 =-Т i, j-1 -ln i-1 .
Звідси
(11)
Порівнюючи (11) з (10), знаходимо рекурентні співвідношення
,
, (12)
c 0 = 0, n 0 = T 0j . br/>
Таким чином, алгоритм визначення значень T ij по відомим T i, j-1 складається з двох етапів: прямого ходу прогонки за формулами (12) при i = 1, .., n-1 і зворотного ходу прогонки.
10. Інструкція з користування програмою
В
Малюнок 10.1 - Робоче вікно програми.
На малюнку 10.1 показано робоче вікно програми. Програма виконана на мові програмування Borland C + + Builder, містить інформацію про різні прокатуваних профілях і марках сталі. Для зміни всадив заготовки необхідно вибрати необхідний з випадаючого списку меню "всадив заготовки". Аналогічно вибирається і марка сталі і необхідна заготівля (малюнок 10.2)
В
Малюнок 10.2 - Вибір необхідних параметрів.
Інформація про вибрані параметрах відображається на панелях ліворуч, причому в нижній панелі можливо змінювати параметри, вибравши для цього "Введення даних". Типово на цій панелі відображаються параметри поточної заготовки. За натисканні кнопки "Розрахунок" у вікні з'являться графіки зміни температур по перетину заготівки (малюнок 10.3).
В
Малюнок 10-3 - Робота програми.
ВИСНОВКИ
На даний момент відділення методичних печей займає важливе місце в циклі виробництва прокату різних сортів, видів і т. д. Для ефективної роботи методичної печі необхідний серйозний контроль і автоматизація всіх її вузлів.
Зростання виробництва прокату, підвищення вимог до його якості, а також потоковість технологічних процесів створили умови для широкого впровадження ефективних засобів автоматичного контролю і управління та поставили завдання подальшого підвищення рівня автоматизації. Автоматичне управління впроваджують практично на всіх ділянках відділення методичних печей. Автоматизуються процеси нагріву, витрат палива і повітря, отримують розвиток нові, досконаліші способи контролю і управління процесами нагріву металу.
У рамках даного курсового проекту мною були розглянуті контури контролю та регулювання. Так само мною була розроблена математична модель процесу нагрівання металу. Ця модель розроблена на підставі методу кінцевих різниць.
Список використаної ЛІТЕРАТУРИ
1. В.А.Шаміс "Borland C + + Builder 6. для професіоналів "СПб.: Пітер, 2003
2. А.Я.Архангельскій. "C + + Builder 6. Довідковий посібник. "М.: Біном - Прес, 2004р. p> 3. Нагрівання металу і експлуатація методичних печей рейкобалкового цеху. Технологічна інструкція ТІ 232-7-89.
4. Матвєєв А.Г. "Теплотехніка". М. "Вища школа" 1981. p> 5. А.С.Телегін "Теплотехнічні розрахунки металургійних печей "
6. І.Н.Сушкін "Теплотехніка" М. "Металургія" 1973
7. С.А.Малий "Автоматизація методичних печей "Москва 1962.
8. Хоу Чен Лян. Сучасний стан та перспективи розвитку високопродуктивних регенеративних печей до КНР// "Металургійна теплотехніка". Збірник наукових праць Державної металургійної академії України. У 2-х томах. Т. 1 - Дніпропетровськ: ГМетАУ, 1999. - 214 с. p> 9. Патент 61495А Україна, С21D 9/70. Нагрівальний колодязь з кульковими регенераторами/Сокуренко А.В., Шеремет В.О., Кекух А.В. та інші. Опубл. 17.11.2003. Бюлетень No 11. p> 10. Губинський В.І., Лу Чжун-У. Теорія полум'яних печей. - М.: Машинобудування, 1995. - 256 с. br/>
Додаток А
В
Лістинг програми
void __ fastcall TForm1 :: Button1Click (TObject * Sender)
{float h, t, l;
float u [1000] [100];
float ug [1000] [100];
float k [1000];
float v [1000];
float x [1000], w [1000];
int n, m;
double as = 0;
if ( CheckBox1-> Checked == true)
{
T1 = StrToFloat (Edit1-> Text);
T2 = StrToFloat (Edit2-> Text);
Tv = StrToFloat (Edit4-> Text);
tau = StrToFloat (Edit5-> Text);
StaticText4-> Caption = T1;
StaticText5-> Caption = T2;
StaticText2-> Caption = " "; p> StaticText3-> Caption = " "; p>}
Edit1-> Text = T1;
Edit2-> Text = T2;
Edit4-> Text = Tv;
Edit5-> Text = tau;
Series13-> Clear ();
h = 0.01;
n = 1/h;
m = n;
Series9-> Clear ();
Series10-> Clear ();
for (int i = 0; i