enter">
Висновок У ЗАТ «Сернурскій сирзавод» ведеться постійна робота з удосконалення технології виробництва, економії матеріальних, трудових і фінансових витрат, спрямована на зниження собівартості продукції, що випускається. Основні інвестиції на підприємстві спрямовані на реконструкцію основного цеху та оновлення його обладнання.
Підприємство дотримується зваженої стратегії управління ризиками, тобто в кожен проект закладена певна частка ризику і його обмеження, встановлені з урахуванням реальних можливостей підприємства. Як видно, у підприємства є власні інвестиційні можливості, отже, кредитний ризик зведений до мінімуму.
Проте в ході дослідження виявлено такі ризики:
ризик зміни податкового законодавства;
ризик збільшення витрат на навчання персоналу;
ризик зростання закупівельних цін на сировину;
залежність від постійних постачальників;
зниження обсягів виробництва і продажів;
зниження прибутку підприємства;
зростання кредиторської та дебіторської заборгованості;
зниження ліквідності та фінансової стійкості підприємства;
збільшення конкуренції і витіснення з ринку великими конкурентами.
Для даного підприємства існує кілька ризиків 1 пріоритету: нестійкість попиту (6,70), збільшення обсягів виробництва у конкурентів (4,20), зростання цін на сировину (8,30). Страхування від даного ризику підприємством передбачається розширенням ринків збуту, виходом на нові сегменти ринку, розробкою і виробництвом нової, що користується підвищеним попитом продукції, поліпшенням якості продукції.
Недостатній рівень заробітної плати сприяє плинності кадрів, можуть піти кваліфіковані кадри і фахівці. У цьому випадку на підприємстві передбачена індексація фонду оплати праці, стимулювання, надбавки за якість і збільшення продуктивності праці. Таким чином, виявлені ризики виробничої діяльності підприємства можуть компенсуватися.
Підприємству в першу чергу необхідно збільшення власних коштів. Ліквідність підприємства необхідно збільшувати, для чого потрібно розробити заходи щодо збільшення ефективності використання ресурсів підприємства, зростанню прибутку; впровадженню більш рентабельних виробів. Існує також необхідність зниження кредиторської заборгованості за рахунок своєчасної оплати рахунків постачальників і підрядників.
У той же час при страхуванні фінансових ризиків підприємство може повністю або частково компенсувати втрату доходів на випадок:
скорочення обсягу виробництва;
невиконання договірних зобов'язань постачальниками.
В даному випадку слід застрахувати на 2013 р. обладнання та транспортні засоби.
Список використаної літератури
Баканов М.І., Мельник М.В., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу: Підручник / За ред. М.І.Баканова.- 5-е вид., Перераб. і доп.- М.: Фінанси і статистика, 2007. - 536 с.
Балдін К.В., Воробйов С.М. Ризик-менеджмент: Учеб. посібник.- М.: Гардаріки, 2010. - 285 с.
Белолипецкий В.Г. Фінансовий менеджмент: Учеб. посібни...