ення злочину щодо особи або його близьких у зв'язку зі здійсненням даною особою службової діяльності або виконанням громадського обов'язку. По суті, мова йде про різновиди такого обтяжуючої обставини, як вчинення злочину з помсти за правомірні дії інших осіб.
Близькими особами можуть виступати не тільки родичі, а й інші особи, чиї права і законні інтереси небайдужі для громадянина, що виконував свій службовий або громадський обов'язок. Під службовою діяльністю розуміється правомірне і здійснюване в межах повноважень поведінку державного службовця (не тільки посадової особи), а також особи, що виконує управлінські функції в комерційній або іншій організації. Під виконанням громадського обов'язку слід розуміти не тільки здійснення функцій представника тієї чи іншої громадської організації, громадського формування, а й інші суспільно корисні вчинки в інтересах інших осіб, суспільства або держави.
У ряді складів розглядається обставина виступає в якості кваліфікуючої ознаки або ж ознаки основного складу. У такому випадку в силу ч. 2 ст. 63 КК воно не повинно повторно враховуватися при призначенні покарання як обтяжуюча обставина.
З) Вчинення злочину щодо жінки, яка завідомо для винного перебуває у стані вагітності, а також щодо малолітнього, іншого беззахисного або безпорадного особи або особи, яка перебуває в залежності від винного. У даному пункті названо кілька обтяжуючих обставин, які зовні нагадують пом'якшувальні обставини, викладені в: п. П. «Б» (неповноліття), «в» (вагітність) і «е» (фізичний і психічний примус, матеріальна, службова чи інша залежність) ч. 1 ст. 61 КК, тільки як би «навпаки», тобто мова йде про певний стані не винного, а потерпілого. Загальне, що об'єднує згадані в п. «З» ч. 1 ст. 63 КК обставини, - обмежені (або зовсім відсутні) можливості потерпілого протидіяти посяганню винного, що усвідомлюється останнім і використовується ним при скоєнні злочину.
Під «іншим» беззахисним або безпорадним особою, крім вагітної та малолітнього, слід розуміти осіб похилого віку, а також наділених фізичними вадами та психічними розладами, різко обмежують здатності особи протистояти посяганню.
Якщо однойменні обставини містяться статтях Особливої ??частини в як ознаки складу злочину (наприклад, ст. ст. 105, 111, 131 КК та ін.), то врахуванню при призначенні покарання як обтяжуючих вони не підлягають ( ч. 2 ст. 63).
І) Вчинення злочину з особливою жорстокістю, садизмом, знущанням, а також муками для потерпілого. У всіх згаданих випадках потерпілому заподіюються явно зайві страждання, не обумовлені сутністю того злочину, який скоюється винним, основною метою діяння. У підсумку жертві заподіюється додаткової шкоди: або зачіпаються якісь інші важливі об'єкти кримінально-правової охорони (честь, гідність і т.д.), або збільшується шкода, заподіяна основного безпосереднього об'єкту посягання.
Особлива жорстокість виражається в застосуванні тортур, катувань, заподіянні особливих страждань потерпілому або близьким особам, присутнім на місці скоєння злочину. Суть садизму в прагненні до жорстокості, в насолоді чужими стражданнями, коли жорстокість стає самоціллю. Знущання - поведінка, спрямоване на приниження честі та гідності особи; воно виражається в знущанні, заподіянні моральних страждань потерпілому. Муки являють собою дії, які заподіюють страждання шляхом тривалого позбавлення їжі, пиття чи тепла, або шляхом приміщення (або залишення) потерпілого під шкідливі для здоров'я умови, або інші подібні дії.
К) Вчинення злочину з використанням зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових або імітують їх пристроїв, спеціально виготовлених технічних засобів, наркотичних засобів, психотропних, сильнодіючих, отруйних і радіоактивних речовин, лікарських та інших хіміко фармакологічних препаратів, а також із застосуванням фізичного або психічного примусу.
Дані обставини характеризують засоби вчинення злочину. Підвищена суспільна небезпека таких дій полягає в тому, що використання зазначених засобів і речовин може завдати істотної шкоди життю та здоров'ю великої кількості людей, знищити значні матеріальні цінності. Застосування фізичного або психічного примусу також свідчить про підвищену небезпеку винної особи, що змушує таким способом іншої людини вчинити злочин.
Л) Вчинення злочину в умовах надзвичайного стану, стихійного чи іншого суспільного лиха, а також при масових заворушеннях.
Надзвичайний стан і суспільне лихо - складові частини поняття надзвичайної ситуації. Під надзвичайною ситуацією, згідно ст. 1 Федерального закону «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру», розуміється обстановка на певній території, що склалася в результаті аварії, небезпечного...